Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Комар 1904 №01 Сторінка 2

Комар 1904 №01 Сторінка 2. Гей, за мною, рідний сину! в горя злинемо країну, де найбільше сонця з неба, де найбільше щастя треба!... Глянь на ті хати убогі, що схилились край дороги, на людий, що в них вікують, все лиш в горю, все сумують. А тих хат є много-много, а в хатах народу того мілїон и всї в неволї, всі у злиднях, всї без долї. Нї чим в хаті затопити, ні податків заплатити, ані їсти, нї вдягнутись, все терпіти, все лиш гнутись. Темнота їм криє очи, хоч той нарід сьвітла хоче. Нужда в хаті, гнет в громаді, сила правді на заваді. Правдї на заваді сила, що їх душить, як душила, що їх кривдить, що їх мучить, що рабства дїтий їх учить. Не одна лиш сил богато душить нарід той завзято. Хоч тікає і за море, скрізь його стрічає горе. Гей, зі сходу і з заходу йде загибіль для народу, йде з полудня…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"