Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Лис Микита 1948 №16 Сторінка 3

/ Лис Микита / Рік 1948 / № 16 / Сторінка № 3
Лис Микита 1948 №16 Сторінка 3. СІЛЬ Не знаю, чи приємно оселедцеві,-коли його насолюють, а все таки скільки його потім не намочувати у воді, все ще сіллю буде його чути. Отак і ми. Пожили двадцять літ у бочці «соціялістического раю«, де нас добре »батько« Сталін підсолював, а потім ще кілька років у бочівці «визволених народів», де вже »вуйко« Гітлер дорешти досолив, а тепер раптом опинились у демократичній бочці з водою і, так сказати б, відсолюємося. І скільки вже не мокнемо їв отій демократичній водичці, все ще солені залишились. І нема на це ради. Стояв на подвір’ї в таборі гурт людей, а один демократ почав надто голосно політикувати: Скільки, до чортової матері, кілометрів ми тікали, щоб якнайдальше втекти від отого ненависного режиму, і що з того? Зараз у першому таборі завели й собі такий же режим! І почав порівнювати команданта табору до Сталіна, таборову раду до політбюра, а навіть бльоковим приліпив латку політруків. А на другий чи третій день після цього нашого «демократа» перенесли з мурованого бараку в дерев’яний. Хоч це не те, що Соловки, але все таки у дощову пору вода зі стелі капає. Тепер наш «демократ» мовчить, як мовчав двадцять літ у засоленій бочці. Час до часу в якійсь нашій партії твориться якась опозиція. Мовляв, є в демократичній Англії опозиція, то чому не повинна бути й у нас? Брикає опозиція місяць, два, а потім чуємо: є партійний з’їзд, на тому з’їзді встають один по одному опозиціонери і, б’ючись у груди, «каються» Так само, як каялись тоді, коли сиділи ще в бочці зі сіллю. Підсолював нам «батько»* Сталін, що треба змагати до того, щоб скрізь була одна «отєческа» мова. І казали писати: вокзал, бутер-брот, оп’ять, іноземний, жир, по справам, вірьовка, абзац, блюдо і т. д. і т. д. Тепер вже нам не досолюють пиши так, як хочеш. І ми пишемо: вокзал, бутерброт, оп’ять, іноземний, жир, по справам, вірьовка, абзац, блюдо і т. д. Стою у черзі, аж якийсь недоросток наступив мені на ногу. Вибачте, друже! каже до мене. Нічого, кажу,' тільки, який я вам друг? Недоросток обурився. Вийшло таке, що він мені наступив на…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"