ГУМОР І САТИРА

Перець 1943 №01 Сторінка 4

/ Перець /Журнал перець / Рік 1943 / № 01 / Сторінка № 4

Перець 1943 №01 Сторінка 4. V «Скажи де? к -- Алло, алло! Майора Драбе До телефона в туш ж мить? Майор? Командуванню е штабі Негайно рапорта складіть- Усе прекрасно, пане генерале, Ми стоїмо на рубежі. От тільки трапились обвали У нас в одному бліндажі. Так, єрунда! Звичайна справа. У НОВОРІЧНУ НІЧ ОТ СОВАНА ТАН СОВАНА Йчнімецб і ю там Шо «*НИ Я .пе- і.-.. * У Сталінградом реб’ється?» «Сказати не жалько, Їчї . ТХ . - -відповідаю.- Н ЄН итині, Не пришиться сон Люлі - гулі бай, Спить в ограбленій хатині П’яний поліцай. А який трудяга, боже! Подивись, простеж: Німець віша - він поможе, Німець б’є він теж. І Малюнок М. Борисенма. Через п’ять хвилин почнемо. Бач набрався, неборака, Все ж шгоричі. Гаво, біга, як собака, На цепу Хапоне клунок жита, Гусиу чи У вдови останню свиту Шарпає з плеча. Німець плюне він оближе, Дуже, пане, рад. За полтмнник чобіт лиже, зад, За троячку Має плату невелику истачить иа вік: уш дві під саму пику Стусана під бік. - 2 і і в З 9 Може іишй буде дяка, Як втечуть кати? От собака так собака Де таку й знайти? Про це й казати не цікаво. Але, крім цього, пане генерале, Усе гаразд, усе гаразд. Алло, майоре! Цього мало. Ще почекати прошу мить. Чому це в бліндажі обрали? Мені негайне долонбть. Бо в цей бліндаж ми повтікали Щоб не здаватися в полон, Коли червоні наступали І наш поклали батальйон. Це ж на війні звичайна справа, Про це й казати нецікаво. Але крім цього, пане генерале, Усе гаразд, усе гаразд! Алло, алло! Майоре Драбе! Що далі сталося, кажіть! Коли червоні наступали?! У цю ж хвилину доложіть! Нам розказали втікачі: Червоні рушили вночі, їх артилерія змела Наш батальйон увесь до тла. Ми полк послали проти них, За дві години полк поліг. Кидаємось в усі кінці ми стиснуті в кільці. і тут, ламаючи закон, Здалась дивізія в полон. А я утік, збагнувши справу, Щоб фюрера підтримать славу. Але, крім цього, пане генерале, Ніжну має він натуру. Дякуй, не клени Обдиіра а сусіда шкуру Ншвд на штани. І * Андрій МАЛИШКО. І ій?й?йй: ' ж іив ШЛЯХИ-ДОРІЖЕНЬКИ Малюнки К. Агніта. « я5:*.-,--. л мимиБмИІ П уу.« У’У'УХ «в? «й ж х-х йа:: «« ш К,7 г л,л'Л *.*.*І! 1 л у. V. А Х-лА' V. 7. у. а* ;.;л * у..» л:ьх' в?.. Й’Й’г ». « Ж « Л* йі 1 .... . . . лл-. ... ---.... ИІ Ч'Ї'І.*’.’**.’.** '.***.** ’.*. в» ХС"лч*Й"л*Х .«.* С.л л ол':' ЇЙЖу-.УЙ лч-Й-І-Х’Х' 'хХ ж и у X Л Ш х у 5й в х : іЬи: є :Й??Й І її іІВВі ХХУ.-ХУгУ.-у -Х’?л-Х у. Випадок на Володимирській гірці №ЖЯВШЯМтВЖВ«аШ№»НВНЖВаЯМКИаИЕЖ№ПШМЯЯШ№ЖЖ у.' ЖІ в в",,"*" К-уЛ . ;.*.*Л*. .. : : ». А?: 1 Оії »ж ш ЯІ1! двадцять "" ЯВІІИ У раків І х місце. арійських тем перебиваєть ся». 1 ДИВІЗІЇ : у: . . ’.’.’.у.-І ' 'Я ’ЖЛ уХХ ;л; ’-Ч н * і чг Тупіт чобіт німецьких солдатів серед присипаних снігом руїн старого Хрещатика. Німці хапали лунко розносився в сутінках красні 1-Х Аж гульк Усе гаразд, усе гаразд Малюнок 0. Козюренка. Ж ш Ц і адйЙ « «. « в Марія ПРИГАРА. уХХ'Х: й«?н-йхі У' й в серед вулиці поодиноких пішоходів, виганяли людей з будинків офіцер у чор-покрякував на переляки- II і тут же лаштували їх в колону. Майор Думке ній формі гестаповського коновала них городян: Виходить? Гераус гейн? Ви будеть ходить на екскурсіон і слюхайт лекціон про українській історія... А* гейн? ходить марш? Майор Думке йшов наукова Марш- II * їг на чолі колони 50 дідів і бабусь, і нещадно лаявся: Ви, безкультурний слушітель. Німецькі вермахт приносілі 9 в якій налічувалось душ вам культура, устраівайт науковий лекціон на природній А Г*ГТ « 4 - М іі 1 * 1Г Є стір один шудній зімній садік. шпрахе. І він поляскав долонею по кобурі парабелума. Юнак з божевільними очима, який приєднався але ви понімайт про-только одна УУл ш ,у Й - Угг 3 ш ра роте-зонешко. е-е-е. пан Суко-Сученко будет цієн про українські історія, спід Київштадт був здалеки німецьким містом, славні німецькі народ... Гер Сука, прошу починайт. Пробачте, пане майор. Суко-Сученко, поправив лектор. Він глибоко вклонився спочатку майорові, потім слухачам, похукав на замерзлі руки, потер оглянувся навкруги. Шановні громадяни! Добродії і добродійки! взяв він на високій ноті. Дякуючи доблесному німецькому воїнству ми вільно зібралися у звільненому від більшовицької влади Києві... Німецьке військо вже не раз було в на І тікало, аж земля гула? -- почувся чийсь голос. Доповідач перелякано обернувся. Голос ішов ніби від пам’ятника, але там ні душі не було. Як дізналися визначні німецькі вчені. Україна завжди була німецькою державою. Шановний професор Аксельшмілт стверджує, що, наприклад. Київська держава була побудована) німцями. При дворі князя Володимира панувала, німецька мова. Його дружина пані Рогнеда, то була файна люксусова жінка, інакше і не зверталася до чоловіка, як «майн лібер Володимир»... Сам Володимир, як виявили тепер берлінські історики, був німцем... Тут сталося щось дивне. Брешеш, суко! крикнув чийсь дужий голос. Всі глянули на пам’ятник, звідки йшли ці слова. В темряві здалося, ніби постать Володимира зрушила з місця, а поряд щось заворушилося. Слухачі кинулися врозтіч. Німецькі вартові схопилися за гвинтівки. нули спалахи, Солдати відкрили…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2025 "Перець - гумор і сатира"