Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1946 №23-24 Сторінка 2

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1946 / № 23-24 / Сторінка № 2
Журнал Перець 1946 №23-24 Сторінка 2. Малюнок М. Сліпченка В 1947 році до ладу стануть домни на Запоріжсталі, на заводах ім. Петровського, ім. зержинського та інших. Дозвольте стати до ладу! Уклін і привіт вам од щирого серця, мої читачі почитателі Перця! Бував я за рік не в одному районі. І пішки, і возом, і з вами в вагоні на заводи, в артілі, шім славному ділі. І от, я зібрався мандрівку велику й Н езвн чну тому, надвечір зайшов до мого кабінету Копнлов у мундирі пілота. На грудях сія орденів позолота. Спинивсь. Козирнув. (Ми зустрілися вперше). Вітаю, говорить, товаришу Перче! Із полку свого на десяту годину доставив для вас незвичайну машину! Злітати й сідать вона може де треба. Бистріша од кулі у просторі неба. Чудової витримки, зручності, сили. її в сорок шостім уральці створили! Як сів я в кабіну в ту зоряну пору, то ніби ракета полинув угору. Над Києвом рідним кружляю по колу... І все мені видно: й сіяння Подолу, й десятки будинків, що встали в оновІ, і довгі мости понад води Дніпрові. Он там наче блискавка сяє зелена... То в «Ленінській кузні» огні автогена. Ген бризнули Іскри букети металу... То молоти б’ють у цехах «Арсеналу». ...Ось Здорово, Рахманін! гукаю з кабіни. З яким тебе роком вітати в цю нічку? Ти, певно, давно вже скінчив п’ятирічку! Дивлюся встає за столом він багатим: Вітай мене, Перче, Із п’ятидесятим! ...Машина хитнула стальним фюзеляжем. Лягаєм на курс! Копнлов мені каже.., 1 вже я лечу понад степом широким, вітаю селян з наступаючим роком. Лечу, мов комета в небеснім просторі, торкаючи крилами райдужні зорі Внизу, де недавно гули бойови- вже виросли села нові з попелища. На идніють не раз поспішав щоб скрізь помогти в на» у ніч новорічну зробити незвичну. що (скажу по секрету): майор арниця згоює рани руїни. ща, школах і хатах ще свіжі покрівлі. на фермах подовжні будівлі. Вітаю дівчат у Полтавському краї, що вславили їх видатні урожаї. Ну, як ваші справи? І чую: В порядку! Здали вже буряк, п’ємо чай унакладку, читаєм книжки і на полі артілі вже ставим щити, щоб спинять заметілі. н них, трудівниць, мої радісні думи... Гребінка і Лохвиця... Ось уже й Суми. Промчав мій літак ще не більш як хвилину й вітав я Пармузину Агрипину. Одержала, каже, може в дорогу вам дати калоші? У ось ціла скриня, нівроку! Уславився сагиз цього року! Спасибі, кажу, за роботу Америку ви... посадили в калошу! Лечу... Хочу більше оглянуть, Усе села наві А гони Мов жать од Москви Із Баку, Із Уралу, Кузбасу лісом, з цистернами гасу... і хліб я, і гроші. А мене їх мій кок- хорошу. збагнути. мені видно, усе мені чути: міста наші й колгоспні любимі... Накрила зима зеле-озимі ген скільки глянь крізь засніжені біжать та й біжать з вантажем ешелони, струни дзвенять степові залізниці... Бі-дорогої столиці. Біжать з станками і з В Донбас, на Одесу, на Львів їх дорога! Це нам від народів братів допомога! В цій дружбі навік наша сила орлина. Тому і встає Із руїн Україна!…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"