Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1946 №09 Сторінка 3

Журнал Перець 1946 №09 Сторінка 3. ЛЮБОВ СЕРЖАНТА БІЛИКА ВУЗЛИК ЕКОМУ НА ПАМ ЯТЬ Вже рік, як, бува, до світання Не сплю від душевних тривог, 1 все на тім «фронті кохання» Нема ніяких «перемог». В пошані я, хлопці» в заслузі. Здавалося б щастя сім кіп. Так, ні!... и подумайте, друзі, В яку ситуацію влип! сі плани розкрив їй зарані, Бо серце у мене м’яке. І хожу тепер, як в тумані... А діло тут, значить, таке. Вертався я з орденом «Слава» Додому, в свій край над Дніпром. 1 першою дівчина Клава Зустріла мене за селом. Ще ж разом училися в школі Тихенька була 1 проста. Зустріла у рідному полі, Неначе царівна ота. Змахнув я з плеча тоді клунок, Так ніби скінчив свою путь. Той перший її поцілунок І досі не можу забуть. Та діло тут, друзі, не в цьому, Хоч все почалось з того дня. обрався я, значить, додому. Малюнок К. Агніта Забув я і «штурми зненацька», Став часто скорятися їй. Між нами ішов по-солдатськи: «Місцевого значення бій». Обрала за «тактику» Клава Той хитрий дівочий підхід: Сьогодні хороша, ласкава, А завтра холодна, як лід. Сьогодні виходиш гуляти П’янієш від щастя, бува. А завтра накаже стояти Од неї * на метр, або два. Скажи, ми поженимось, Клаво? Бо ця невідомість біда. Подивиться в очі лукаво І лагідно вимовить: Да!» Зійшлися сусіди, рідня. Звичайно, хильнули по-праву. 1 тут перебрав я, видать. Покличте Петренкову Клаву! Почав у батьків вимагать. І ось, аж сьогодні, признаться. Відразу попав «у полон»... При цьому якась поговорка І знаю,…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"