Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1931 №05-06 Сторінка 2

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1931 / № 05-06 / Сторінка № 2
Журнал Перець 1931 №05-06 Сторінка 2. До читачів та друзів Червоного Перцю З № 7-го (транспортного) Червоний Перець" переходить на багатофарбовий друк спеці-яльних машин овсет. Отже зовнішність журналу має покращати безумовно. Про внутрішню" суть будемо дбати вкупі з вами. Пишіть, читайте, передплачуйте! ЛЮБОВ ДО П'ЯТИРІЧКИ Ви чули? схвильовано спитав бухгальтер рахівника, Нічого не чув. Як? вигукнув бухгальтер. Така подія, а ви заглибилися в розрахунки... Чи може й ви не любите? Минулося... посміхнувся беззубим ротом рахівник. Колись... Та я не про те. Колись і мене любисток п'янив.., Я про п’ятирічку. Любите? Як вам сказати, знизав плечима рахівник, як люди, так і я. Ну так от, люди не люблять п'ятирічки, хвилювався далі бухгальтер. Люди ухвалюють постанови з яких може і мусить обуритися кожна чесна людина, не кажучи вже про мене... Ні, ви тільки подумайте... Ви тільки подумайте, що вони ухвалили: Сплатити до строку позику п’ять за чотири" і передплатити додатково на місяшне утримання"... Що це таке? Геть швидче п’ятиічку? Сплатити достроково, щоб не довбала мізку? Передплатити додатково щоб зникла з очей? Скандал у всесоюзному маштабі. Раз п'ятирічка, так п'ятирічка ні дня довше, ні дня ко-ротше... Ну, а що ж ви зробите? спитав спантеличений рахівник. Що я зроблю? Хто із нас бухгальтер, я, чи колектив? Хто буде відрахувати щомісяшні внески за позику, я, чи колектив? Я! Я! Я! Скасував ухвалу колективу. Що ви кажете? сповнився пошани до бухгальтера рахівник. О, я такий. Я ніколи не зраджу п'ятирічки. Моя резолюція коротка: Сплачувати передплачену позику звичайним порядком. Проти додаткової передплати не заперечувати і сплачувати її до кінця п'ятиріч к и. Кінчаю. Дальша характеристика і події і дійових осіб справить на вас враження якоїсь вигадки. А мені хочеться переконати вас, що і така ухвала колективу райвиконкому і такий бухгальтер і, нарешті, така резолюція живуть на лихо в устимівському райвиконкомі. 10 ні а ПАТЕТИЧНИЙ ДІЯЛОГ Весна. Співають пташки. Виставляется первая рама". На бульварі стрічаються два Івани Івановичі. Вони зупиняються. Протягують один одному руки. І починають: Не може цього бути! Чого саме? Що це ви? Ні, це я. Змінились як! І пальтишко десь новеньке дьоргонули. І калошки. І капелюшок... Бог послав. Тільки на нього й надія,…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"