Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1931 №09 Сторінка 3

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1931 / № 09 / Сторінка № 3
Журнал Перець 1931 №09 Сторінка 3. ГЕРОЇ ЧЕРВОНОГО ПЕРЦЮ" ПРО ЮВІЛЕЙНЕ ЧИСЛО ЖУРНАЛУ Редакція «Ч. П.» звернулась до своїх постійних героїв з проханням висловити свою думку про вихід ювілейного № 100 журналу. Ось що нам відповідають. Бюрократ : Ювілейне число «Ч. П.» як виявилось, виходить без належної проробки, ув'язки, обговорення і пристосування. Більш того воно виходить без попереднього розгляду в ювілейній підкомісії. Взагалі, птання не погоджено. Ювілей не охоплює. Нема конкретизації. Можуть статися розходження. Не виявлено ролі в центрі й на місцях. Висновок: постільки - поскіль-ки, ювілей можна визнати за умовний, запропонувавши вжите найрішучі-ших заходів щодо. Рвач: Сто ? Що ж тут такого ? Подумаєш ! Мінімум 300 плюс 50 пагрузки. Прогони, допомога на переїзд родини, окрема кватиря, спецхар-чування, преміювальні, місце на курорті. А то сто? ви, товариші, народ! Чинодрал: У відповідь на ваше запи за Пхе! Скромний честь повідомити, що з огляду на те, що ювілеї окремих осіб не передбачені (Є спеціяль ними інструкціями, циркулярами, положеннями і статутами, а також приймаючи на увагу, нижческазане, вважаємо за доцільне поставитесь до вищезазначеного ювілею негативно, п о з а-я к ювілянт не «іспросіл » на святкування свого журналу від 1 липня 1931 року за № 100 належного дозволу, що підписом і притиском печатки свідчиться. Ш е п т у н: Випускаєте сотенний номер? нічого зна- тання, маємо н її Ну так що? Не вбачаю в менного. В радянській дійсносте трапляються події набагато визначніші. Наприклад, нещодавно на відомо куди зник найго ловніши *" - стояв «бик», а потім раптом «мукнув» щось невиразне, крутнув своїм бетонованим хвостом І пішов поволеньки... До нього і парком, і завком: Стійте, товаришу! Тпру товаришу! Це ж дезертігоство з фронту! А «бик» нікакая сила. Пішов собі... І стоїть тепер дніпрельстанова перемичка на маленьких «бичках», а головного «бика» нема... Ви ж розумієте, чим це пахне? Це розповідав такий «очеслишець», що не вірити Йому неможливо. Чому ви про це спеціального номера випустите ? Та на побудову того «би вбухали щось чи мілійон, чи трілійон золотом! Або, чому не напишете, як на Трактор-буді чужоземні специ за те, що їм вчасно не виплатили долярів, украли цілий уже готовенький корпус і на аероплянах закордон одвезли. Мовчите? Возитись зі своїм ювілейчиком? Возіться, возіться. Літун: Ха-ха-ха! Смішняки! Чес-ноє приклад, иещодав-Дніпрельстані не- «бик». Стояв, 5 цьому не побудову того «бика» номерів! І всі вХаркові? На одному місці ? Майже п 'ять років ? Чудаки! Та я за цей час в тридцяти місцях більше двохсот «номерів» устругнув. Одних авансів скільки набрав без оддачі. Двадцять сім професій змінив! Дійшов та-удосконалення, що на одному заводі 28 ід прослужив і платню за місяць уперед слово! Сто кого секу одержав. Оце досягнення. А то сто номерів'на одному місці? П’ять років у Харкові? Ех ви, діти! А Шкідник: Від щирого серця вітаю вельмишановну редакцію з виходом Я? 100. Надзвичайне досягнення! Сто номерів без єдиної аварії, без поламки машин, варстатів і моторів. Вклоняюсь! До речі, де зараз друкується ваш вельмишановний журнал. В якій друкарні? Адресочку? Хотів би зайти і оком спеца, так би мовити, поглянути, чи не потрібно якогось «удосконалення ». Бузотьор: Абсолютно не розумію, як можна припускати якість увілейні числа в той час коли міжнародна акула готує капіталістичну інтервенцію на СРСР? Тут доба напруження... напруження доби... Класовий ворог не спить. Ви забули слова тов. Сталіна. Він сказав: «Справа, слава. Честь і слава»... Ні я не можу І Коли на базі суцільного ліквідному... Ні, я хочу сказати: коли піднесення творчого ентузіязму, чи то пак ентузіязму твор-чости... Ні. Я не можу! Мій суцільний язик присох до реконструктивного *підпебення... Де легка кіннота? Де РСІ? Сюди РСІ! Туди РСІ! Ф-у-у-у-У»- Панікер: Знову сто? Рятуйте! Та я ж учора підписався на 110. Це ж жах. А що робиться з гасом. Жінка насилу дістала сьогодні пуд. А з вугіллям що діється. Кажуть цього року вугілля будуть лише партійцям видавать. Та воно же помітно. Бо в мені вчора у Хаторзі дали лише ; кажуть дамо через два тижні. Знаємо ми ці «два тижні». Хіба не було вже, що за два…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"