Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1932 №11-12 Сторінка 2

Журнал Перець 1932 №11-12 Сторінка 2. Сергій Чмельоп ПРО КАДРИ, МАРІЮ ЄГИПЕТСЬКУ ТА ГОЛОВОТЕСІВ Ви бачили біг з перепонами? Біжить фізкультурник спочатку рівним шляхом, потім стрибав через бар’єри, далі стає на карачки і лізе під якийсь чудернацький міст, потім знову біжить, перелазить через паркан, пролазит, наче ящірка, крізь діжку без дна і, нарешті, набли жається до старта. Кінець! Такий біг, безумовно, загартовує спорт-сменове тіло, зміцнює всі його м’язи, тренує легені. Зветься він крос-коунтрі" Але для студентів деяких ВИШ’ів, технікумів, курсів існує ще й інший біг, біг не фізкультурний, а академічний ". Біг цей винайшли господарські кретини, які гадають, що студент, раніш ніж одержати диплом, обов’язково мусить: а) спати на голих дошках, б) споживати в) бути безсрібником (тобто відмовитись від грішної" стипендії). Як бачите, цей додатковий курс наук скоріше пристосований для Марії Єгипетської та інших преподобних, які тільки й робили, що умерщвляли свою плоть*. н II II А нащо ж такі іскуси" нашим молодим, життєрадісним студентам, нашим майбутнім кадрам, на які нетерпляче чекають заводи, фабрики, колгоспи. Невже хемік, сплячи, наче факір, на голих дошках, краще розумітиметься у формулах Бойля-Маріота? Невже ветеринар, живучи в кімнаті типу 40 чоловік, й 8 лошадей", ліпше пам’ятатиме про лікування ящура? Який же йолоп вирішив, що це так? Зараз побачите... Мабуть, беручи до уваги погане повітря гуртожитку, адміністрація курсів щодня провітрює курсантів: їм тричи на день до- не фізкультурни Гарпагони з Трактороцентру водиться бувати в їдальні а їдальня знаходиться за три кілометри. .От і порахуйте: три туди, три звідти шість; тричи по шість вісімнадцять кілометрів. Дистанційна. А щоб курсантам легше було ходити дають їм на день 200 грам хліба, а на обід такий суп, що його легко сплутати з криничною водою. Як сльоза: ні тобі крупиночки, ні картопели-ночки. Недарма студенти кажуть, що цим обідом треба нагодувати адміністрацію II II їжу св. Антонія", II стипендії). Робітфак Харківського інституту механізації та електрифікації с.-господарства (м. Кахівка) з першого січня переведено на кошти Укртрактороцентру. Прекрасно" сказав відділ кадрів. Механізація та електрифікація нам дуже потрібні". А як із стипендіями"? поцікавились студенти. з стипендіями справа гір- :а покривився відділ кадрів. Механі- зація, звичайно, механізацією, а гроші, вибачте, нам і самім потрібні. Та й нащо вони вам? У святому писанії он прямо Мал. Б. Козюренка сказано воззріте на птіци нєбєсниє: нє сєют, нє жнут, нє собірают в жітніци, но отєц небесний пітаєт їх". Не дав таки грошей Трактороцентр. По- чекавши трохи, студенти телеграфно три-чи нагадували про стипендії наче горохом об стінку: ні грошей, ні відповіді. Очевидно відділ кадрів твердо вирішив не здавати своїх позицій. Нащо студентам гроші? Без них краще ніякої спокуси. Очевидно, з боку економії коштів це геніально і ми навіть пропонуємо таку методу поширити: нащо керівникам від ділу кадрів гроші? Нехай воззрят на птіц" і харчуються у отца небесного". Ми певні, що від такої комбінації наші студенти тільки виграють. 40 человек і 8 лошадей Пам’ятаєте товарний ва он часів мішечництва, пам’ятаєте цей Ноєв ковчег", де було, по стонадцять пар чистих і нечистих", не рахуючи їх багажу. Так от цей самий ковчег ви можете спостерігати в гуртожиткові Шепетівського педтехні куму. Одна кімната. Мешкають в ній... 70 80 чоловіка (тут вже тоеба писати не зіс!", а просто рятуйте"). Бруд. Сміття. Повітря сама спираль". Щеб пак був озон: ніхто вночі не задушився і за те спасибі. « ПЕРЕМОЖЦІВ НЕ СУДЯТЬ... БО ТОВАРИСЬКИЙ СУД БЕЗДІЯЛЬНИЙ І і погнати її на прогулянку й не за 18 кілометрів, а на значно дальшу дистанцію і щодалі від курсів то краще. Що ж, проти цього ми не заперечуємо* Навпаки. Все на світі відносно Не вважаючи на те, що гуртожиток Шепетівських педкурсів жахливий, студенти Дніпропетровського АвтоШлях-технікуму з великою охотою помінялись би із шепетівцями своїм приміщенням. О! сказали б вони шепетівцям. У вас справжній рай. Правда, в одній кімнаті міститься 70 чоловік зате ж, все таки, кімната. Справжня кімната. З вікнами, дверима, підлогою" А у вас?" запитали б дніпропетрівців здивовані Шепетівці. А в нас майже зовсім немає гурт-тожитку. Через це саме з 106 студентів залишилось тільки 70. та й ті вже обмірковують: коли тікати з інституту зараз, чи трохи згодом. А де ж живуть ці герої науки? поцікавиться читач. Де дове-дется, а дванадцять студентів, як повідомляє нас студкор, ще й досі живуть у колишній бупрівській стайні, де панує бруд, вогкість. Хлопці хоріють". Коли про це дізнався директор, то сказав: вам ще добре; інші он на станції живуть". Тим хлопцям, що пощастило влаштуватись у мікроскопічному гуртожиткові, не дають ліжок. Завгосп Медінцев велично заявляє: ви тут тимчасово живете, навіщо вам ліжка? Можете валяться і на столах". Щодо нас, то ми завгоспові й цього не запропонували б: для такого йолопа . стола шкода. Розкішне життя 11 Курсантам Новомосковських ветеринарних курсів пощастило: їм відвели в сель-буді аж цілих дві кімнати, невеличкі, але ж все таки дві, чорт забери! Правда, в цих розкішних апартаментах розташувалось дев'яносто курсантів. Жінки спали з чоловіками. Ліжок, звичайно не полаталось". Всі вкушали сон" на голих дошках. І ви гадаєте, що такий факірський побут тривав день-два, а потім сердешних курсантів перевели в інше приміщення? Нічого подібного: так жили і працювали ветеринари рівно три місяці Правда, ветеринар, як жартували колись, це скотинячий лікар", але це зовсім не визначає, що з ним треба по-скотиня- II чому поводитись. До речі: на курсах була виключно молодь, було багато комсомольців, але Но-вомосковський Рай-КСМ навіть не поцікавився побутом курсантів, він просто спав, і очевидно, не на голих дошках -тому то й сон його був такий кріпкий і безтурботний. Постачальницькі жарти '.II І, нарешті, на закуску, факт всеукраїнського значіння. 2 Цього року на педкурси мобілізовано десять тисяч комсомольців. Наркомпоста-чання згідно постанови ЦК, повинно було постачати цих курсантів. Все це так, але, бачите, заступником наркомпостачання працює тов. Берлін, якому ніякі постанови не писані. Нащо нам така сила педагогів десять тисяч!" міркує собі Берлін. Досить буде і половини". І енергійний за- хліб тільки ступник наказав: видавати І 5.000 курсантам. Коли на це звернув увагу наркомпостачання т. Сапов і двічі запропонував Берлінові виконати постано ву КК, Берлін…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"