Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1934 №17-18 Сторінка 10

Перець 1934 №17-18 Сторінка 10. ПАША ХИТРА ПРУЖИНКА" НА ДОЗ їх було троє в цій історії і всі троє такі різні, такі протилежні. Кожен мав свій шлях і своє призначення: шахта -видавати золото, донка качати воду, Паша керувати механікою. Тим часом шахту залляло водою; донка іржавіла на піску, а Паша, пишний Паша, якого всі називали хитра пружинка , вигравав до знемоги на охриплій дворядці Підгорну". Це визначало, що Паша, як кажуть моряки, обсох, тобто сидів на мілині. Шахта вела свою історію від випадкових шурфів прохожого копача до капітальних вкладин пройдисвіта англійця Пюрінгтона. Шахта видавала помірковану добичу золота і наважувалася дати більше, особливо за часів, коли золотом почали керувати сталеві люди, але в світовій зливі революції нужденне урядження не спромоглося протистояти потужному підземному джерелу і вода, основний ворог шахти, зрушивши риштовання, повернула шахту на довголітній спочинок, що по - книжному зветься консервацією. В планах завозу на Охотське узбережжя помп не передбачено, а місцеві засоби механізації не сягали за сокиру і пилку. Мала свою історію і донка: під різними широтами і прапорами хлюпала вона воду і потрапила нарешті після аварії необачного пароплава на негостинний для машин беріг Охотського моря. Пересажена на суходіл винахідливістю і завзятістю радянських механіків та директорів, перебувала донка в світовому реєстрі машин доти, доки стара натруджена дружина не закінчила своєї відданої служби і рипнула востаннє, розірвавши своє перетліле тіло. Запасної пружини під руками не було, нову можна було одержати тільки в навігацію місяців через 8-9. Донку тим часом років на кілька витягли на відвали, де пісок. Всього було й у Паші, але його основна керівна лінія любов до механіки, інтерес до всякої машини. Через це він і страждав завжди. Паша був певен, що мусить бути універсальна пружинка, розумна як людина і віддана Паші як собака. В шуканнях такої універсальної, хитрої", як він казав, пружинки попалив Паша - машиніст кілька моторів різних далекосхідних установ і нарешті Паша моторист єдиного приїскового кавасаку Перемога посадив на мілину приїскову делегацію, очолювану директором, яка поспішала на урочистий обід до управителя рибних промислів: зрадила пружинка. Мотор став на найдужчій течії, а свавільна хвиля викинула кавасак на каміння. Боляче було директорові і не так од того, що вийшов із ладу єдиний кавасак останнє плавзнаряддя , як до зірваної пишноти пришвартування його флагманської Перемоги до дружньої пристані промислів. Директор потрапив в гості хіба на сніданок другого дня, ну, а Паша, звісна річ, на беріг разом із своїм майном: лантухом інструментів і старою дворядкою. Сидів Паша у знайомого якута під хатою на призьбі і годувався переборами на дворядці на радість околишніх дівчат. Шахта мовчала, донка іржавіла, Паша голодував. Так воно й тривало б невідомо доки, коли б інженер -геолог Федотов, приїсковий непосіда і дослідник, не поламав вікові геологічні гіпотези й традиції: зневірившись у полюванні, він завзявся довести світову славу Охотських покладів золота. В осінню бездоріж, коли кожна хата на приїску, окремий незалежний економічно - політичний організм, почав Федотов вчитуватися у щоденник шахтної добичи, перевіряти ростини шарів породи і прийшов до сміливого припущення, що під першим золотодайним шаром мусить лежати другий, ще потужніший. Для доведення цієї теорії єдині засоби стара шахта, поіржавлена донка і екс - механік Паша, якого всі називали хитра пружинка". Химера і химера, але щоденник шахти проби породи останніх днів життя шахти 1 ціла низка малозрозумілих, видимо, наукових слів довели директорові приїска, що рискнути можна, особливо, маючи на увазі безперспективність і загрозливі трестівські депеши, що готові були знівечити репутацію не лише охотського золотодай-ного району, а й директорову. Федотов креслив профілі, Федотов шпурляв словами , камінцями, історичними довідками: Зрозумійте, Олександре Івановичу, що це значить: район буде передовим, ми дамо двісті триста процентів завдання, прорив перекриємо і доведемо, що центр уваги таки треба зосередити на нас Ми розвідаємо всю Мал. Н- Карповською Тема С. Чмельова РАНІШЕ роботу, запровадимо глибинне свердлування, пустимо драги... Ми доведемо їм, що Охотські гори зроблено не з лопуцька. Повільно приставав директор на Федотову думку, але, приставши, став найгарячішим прихильником. Горизонт, нижній шар, ерозія, мезозой... Що ви мені очі колете горизонтом. Стару шахту залито водою, одкачувати нічим; на нову коштів чортма, а ви!.. Нижній шар?!. Мезозой?!! Тут обов’язково треба знайти якусь хитру пружинку, як казав Паша. - Ну. вода?.. Воду віділлємо! Чим? Чи не шапками? Ну, шапками! Воду можно і помпами... Помпами. Я сам знаю, що помпами, а де їх взяти, чи не у вас у письменному столі, чи може з Москви по радіо пришлють?!. ШАХТАР ГУЛЯЄ" Довго терпів Паша свою ізоляцію і ганьбу, але вичерпавши всі кредити, використавши товариські, дружні й любовні можливості нарешті дійшов точки: Стоп! Далі нікуди! Повний назад! Куди ж бо далі йти заходить зима. Чорт забирай, піду навіть у конюхи! Нема у вас машини, так дайте ж зганблю вас на ввесь світ іду в конюхи, чорнороби, в дроворуби... в копачі піду. Паша постукав до дверей дирек-торового кабінету. Ще з-за дверей почув він директорів могутній крик: Пропозиції, пропозиції, а діла на гроші!! В кабінеті було синьо од людей 1 диму: там і Федотов, і приїском, і секретар осередку, словом, всі, до кого прислухалися на приїску. Спра- і ) м…


 Copyright © 2021-2024 "Перець - гумор і сатира"