Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1943 №02 Сторінка 3

Журнал Перець 1943 №02 Сторінка 3. СУМНІВИ БУХГАЛТЕРА ПОЯРМАРКУВАЛИ СТЕПОВА Бухгалтера Цифершпіллера взяли восени на війну. За три * и місяці він уже єфрейтором встиг побувати на Дону, під Воронежем і на двісті кілометрів утекти назад. Утікаючи да- А куди це ти, Микито, поспішаєш? З новиною іду, куме Іване, з новиною! Чув? Не чув. То ж бо то й є. Сидиш ти у своїй хаті, як у норі, і нічогісінько не знаєш, що робиться у білім світі. Ярмарок буде, куме! Справжній ярмарок призначили німці. Чутки ширилися з села в село, із хати в хату. Тільки й розмов ВЕЧЕРЯ лі на захід, бухгалтер говорив своєму другові Ідіотхену: Ти віриш, що гітлерівський режим у Німеччині триватиме тисячу років? Чорти його знають, мерзло відповів Ідіотхен. А я вже не вірю. Ти облічи. За нецілих двадцять днів про ярмарок. І довгожданий день надійшов. Люду зібралось багато. Та куди цьому ярмаркові до колишніх! А в обідаю пору хтось голосно крикнув: Німецькі солдати нас оточують! Здійнявся крик, галас. Той біжить з оклунком, той у торбу одежину ховає. Кум Микита на воза випхався, задер голову де вони, ті німці, дивиться. Та ось вони! Зустрілися в засніжених донських степах вовк-сірома-нець і фріц-голодранець. Каже вовк: Дуже радий познайомитись. Ти, мабуть, голодний, фріц? Голодний відповів німець. «В ми вже драпонули в Росії на На сусідньому возі вже стягують чоботи з молодиці, а ще далі кілька солдатів пораються біля горшка з сметаною, виривають Я також, каже вовк. А їсти хочеться? Хочеться. Мені також. Сідай ось» будемо вечеряти. двісті кілометрів. За два місяці добіжимо до атерлянду, а ще за кілька місяців перебіжимо і Німеччину. Ну, які ж тут у бі- його один в одного з рук.…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"