Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1943 №02 Сторінка 2

Перець 1943 №02 Сторінка 2. №КА ДІВАЄТЬСЯ, КОЛИ БУБЛИК З'ЇДАЄТЬСЯ : ;-х :- X X 4 ІИІИ . .V . Л’. *Х*?. ***’ негадано Неждано і (Хіба ж такий був план?) Адольф під Сталінградом Потрапив у капкан-Загруз по самі вуха, (Така ж печаль-тоска...) Тікать би що є думу, Так бублик не пуска. І скрізь, куди не кинеться» Глузливі голоси: Куди ж та дірка дінеться, Як бублик із’їси? З розпуки, чи в нестямі, Скажений вовкодав Той бублик клац зубами Та зуби поламав... Наш бублик це не пундики, Його не проковтнеш... в бублику, Шукаєш А в яму Прийшла страшна розплата У громі канонад. Кінчав свій суд над катом Безсмертний Сталінград. БУЛЬБА. дірку попадеш. Тарас гасала Секлета, яка ворожка поїхав до неї. Хочу бачити дорогу своєї майбутності. не то... І він поляскав по кобурі пістолета. ПРИГОДИ АДОЛЬФА ГОПНЕ (Лист від бійця Лун’яна Гусни до редакції «Перця») За рікою, за Дінцем, у селі Тополі окривів німецький комендант Адольф Гопке. Окривів, так окривів з ким не трапляється лиха на рівній дорозі. Але комендант сприйняв своє нещастя так близько до серця, що в його психо-душевному стані сталася глибока розколина. Адольф Гопке впав у відчай і почав вірити в чортів, відьом і навіть у хвостасту худу свиню, котра по селу і не раз чухалась об одвірок комендатури. Де взялася свиня, ніхто сказати не міг. Але Адольф Гопке, як сьогодні пам’ятає, що коли він ухопив ялову льоху за вуха і хотів штрикнути її ножем, якийсь сільський шибеник одчайдушно заволав: Свиня скажена! Ай-яй! Комендант остовпів. Льоха несамовито дригнула ногами і з такою оперативністю виприснула спід ножа Адольфа Гопке, що він мало не дав сторчака. А шибеники кричали: Скажена! Кусається! Диви! Свиня хвоста на спину закинула. Буде біда... Адольф Гопке стояв, як той ошуканий дурень на ярмарку, і не знав, що йому робити: чи плакати, чи сміятись. Це тривало недовго. Комендант узяв себе в руки. До нього підійшов дід Арсень Бородавка. Смішно кліпнувши оком, Арсень Бородавка пояснював комендантові, що коли свиня крутить хвоста бубликом і закидає його на спину бути якійсь переміні, а в хаті біді. Що ти мелеш? крикнув комендант. чуєте. По народній прикметі так виходить... А на третій день (і треба було трапитись такій пригоді партизани підстрелили Адольфа Гопке.…


 Copyright © 2021-2025 "Перець - гумор і сатира"