Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1943 №24 Сторінка 3

Журнал Перець 1943 №24 Сторінка 3. Малюнок Б. Фрідкіна, НІМЕЦЬКА НАУКА Унадився до одного колгоспника німець ходити. Щодня ходить, «яйка», «мольоко» вимагає. Майже все до цурки пожер. Якимсь чудом ще залишилося в колгоспника троє курей. Раз прийшов німець до нього по «яйка» й «мольоко». А кури під ногами крутяться. Дядько на них: Киш! Киш! Щоб вас собаки з’їли. А німець до нього: Не корошо так. Треба казали: «Щоб вас німецькі зольдат із’їль!» Одного разу прийшов німець по колгоспника до коменданта вести. Ідуть вони вулицею, а собаки як нападуть, як нападуть... Дядько розсердився на них та як гукне: Та цитьте, щоб вас німецький солдат із’їв! БІЛЯ ДНІПРА Як гадаєш, Фріц, це глибока річка? Мабуть, так... Наш батальйон три дні тому заринув на цьому місці і досі не повернувся... ТА КУДИ НАМ ГРІШНИМ... В одному містечку на Волині німці городили колючим дротом великий концентраційний табір. Ішов один колгоспник та й поцікавився: Що це ви тут городите? Дачу для вашого брата, відповів німець. Та куди нам грішним! од-махнувся колгоспник. Хоч би вашому брату довелось тут пожити. ЧУДОВИЙ ДНІПРО! «Рідко яка птиця долетить досередини його» (II В. Гоголь). ХМІЛЬНЕ САЛО Ну, й славна осінь вдалась цього року... Що не день, то й сонце, що не звістка, то й радісна. Учора про Полтаву почули, сьогодні про Дніпропетровськ, завтра... Щодня синам моїм слава. Клаптик по клаптику стягається земля рідна до купи! Недавно й наші Валки звільнились. Еге ж, оті самі Валки,, про які я ще до війни писав. Пригадуєте Солопія, отого бригадира, що сам у себе свиню вкрав? Це ж у Валках він пригоду цю мав. Вирішив я провідати кума, поїхав у Валки. Та не застав Солопія вдома; жінка каже: він у базарі. Ну, пішов і я на базар. Дивлюсь стоїть мій Солопій біля воза, салом торгує. А там же й сало! В долоню завтовшки. Хто по базару не йде, на те сало позаздрить, руками помацає, по чому? спитає. А ціну кум поставив на сало те підходящу. Вдвічі проти базару торгує. Чого, дядьку, так дорого просите? зобіжаються люди. І зовсім недорого... Моє сало хмільне, пояснює людям Солопій. Як-то хмільне? присікався я до кума. Ну, вгадав він мене. Розцілувались на радощах. Мабуть, забув, що…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"