Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1945 №17-18 Сторінка 4

Журнал Перець 1945 №17-18 Сторінка 4. БАГАТО ГАЛАСУ ДАРЕМНО Малюнок О. Козюренка. на виставнії О, я так і знав. Дуже подобалась? Ні, зірвалася з гвіздка. ВОНО ВИДНІШЕ ЗБОКУ ...Уже й не знаю, чи жалю Завдам тобі я, кралю, Листом оцим чи звеселю, Чи тільки опечалю, А діло повернулось так, Хоч не кажи нікому, Не можу зараз я ніяк Приїхати додому. Мене, Бориса Постола, Гужевія Миколу Начальство наше посила У сфіцерську школу... Ну, вийшло ж, просто як иазло, А так в село кортіло... Спочатку це мене було Всурйоз таки заділо. Ну, що це значить, як це так, Питав я сам у себе. Невже Іван такий дурак, Що вчити його треба. А як же він тоді зборов Фашиста-лнходія? Та ось до нас майор зайшов І ці думки розвіяв. Ну, що ж дозвольте, каже, вас, Орли мої, солдати, У цей для вас знаменний час, Як друзів, привітати. Не всякий вартий, далебі, Цього, кажу я сміло Ага, подумав я собі, Це зовсім інше діло. Бо и сам, признатися, давно В собі щось почуваю. А що воно і де воно, Я так таки й не знаю. Весь час воно мене несе Та як несе, нівроку. Ну, а начальство бачить все. Лому видніше збоку. Це на Параді, тільки там, А мо’й коло Рейхстагу, На мене, мабуть, Жуков сам Звернув свою увагу. Отож, як бач, ие треба сліз, Моя дружино, люба. Бо серед перших був і скрізь, І буде твій Рахуба. Як і на фронті, в навчанні Тягнутись в нитку буду, А те, що випада мені. Його вже я здобуду. Пустили ж приказку таку Про нашинського брата: Маршальський жезл лежить в мішку У кожного солдата. Таке не часто, а бува, Буває з тим, до речі, У кого справді голова, А не качан иа плечах. «СПОЛУЧЕНІ ШТАТИ» А де ж це Іван Іванович? А він тут лише раз иа тиждень буває, бо працює за сполученням в обсерваторії, консерваторії і тресті «Головцикорія». Тоді може Микола Пилипович е? А він теж сполучає в«Укр-ефірі», «Головкефірі», а здебільшого сидить на квартирі. А ви теж сполучаєте? Що ви! Як же я можу! Хто ж тоді тут керуватиме, коли у нас такі сполучені штати? «МАТОМНА ЕНЕРГІЯ» Навіщо це ви ше й килимом завішуєте, там же подвійні двері? Ой, ви знаєте, коли Кіндрат Іванович розмовляє по телефону з трестами, він таку «матомну енергію» розвиває, що навіть візники червоніють. Віднині, друзі - земляки. Кажу я Борі й Колі, На іноземні язики Наляжемо у школі. Колись ці «язики» я сам Умів у штаб тягати, А зараз доведеться нам У класі їх вивчати. І розпрощатися, мабуть, Назавжди треба з матом. Солдат сьогодні мусить буть Ще й добрим дипломатом. Припустимо, і це не сміх, На бал тебе позвали, А на балу з держав усіх Посли та генерали. І хто по-їхньому не зна Сидить, чита газету, Попросить дамочка вина, А він дає котлету. Я б од стида, мабуть, умер, Поліз би й плигчув з неба... Щоб не було цього, тепер Учитись, друзі, треба, Щоб скрізь себе культурно вів, А трапиш на барбоса, То щоб і тут культурно вмів Утерти йому носа. Привіт, Марннко, хай живе Час миру і спокою. Почнем тепер життя нове Ми разом із тобою. Сергій ВОСКРЕКАСЕНКО. ЧОМУ?.. ...Багата волинська поміщиця Колонно-Чосновська запитала Лесю Українку: Чому це ви вживаєте мужицьку мову? А чому ви, відповіла Лариса Петрівна, вживаєте і мужицький хліб, і навіть оце ваше вбрання, здобуте мужицьким трудом?.. ДЛЯ НЕКРОЛОГІВ... ...Відомий мракобіс, царський міністр освіти Делянов, прочитавши «Дрібниці архиєрейського життя» М. С. Лескова, жахнувся, що автор, який служив у міністерстві літконсультантом, осміяв так «князів церкви». Все ж, боячись громадського осуду, якщо він звільнить Лескова без прохання. Делянов закликав його до себе й почав умовлять письменника подати заяву про звільнення. Ні, такої заяви я не подам! твердо заявив Лесков. Але для чого це вам здалося? збентежено запитав Делянов. Для некрологів мойого й вашого, відповів Микола Степанович. Малюнок А. Бондаровича. ПРО ЧЕСНІСТЬ ПОЛІЦП . .У газеті «Волинь», в якій служив деякий час секретарем редакції М. М. Коцюбинський, було надруковано статтю, де наводились приклади хабарництва та всякої нечесності серед поліцаїв. Волинський губернатор Репойто-Дубяго, обурений статтею. закликав Коцюбинського (редактор газети у цей час був хворий) і почав кричати, що він рішуче забороняє «торкатись взагалі чесності поліції». Так, так, пане губернаторе, спокійно відповів Михайло Михайлович. Запевняю вас, що ми нізащо й ніколи не будемо писати про чесність поліції. Гаразд! не зрозумівши, вже м’якше додав губернатор, обмежившись на цей раз лише криком. ВІДПОВІДЬ ТЕСЛЕНКА ...Жандармський ротмістр, який допитував заарештованого Архи-па Тесленка, запитав його: Ну, для чого ви провадите революційну діяльність? Для того, щоб отакі, як ви, не мали жодної змоги допитувати отаких, як я, відповів Тес-ленко. Київська міськрада розірвала договори на відбудову й відібрала коробки будинків у тих організацій, які протягом 8 місяців не приступили до відбудовних робіт. КАРТИНКА БЕЗ СЛІВ. БУР’ЯНОВА СТОМАТОЛОГІЯ Я, дружина офіцера зубний лікар. Чернігівський облздороввідділ послав мене до Іваницького району, очевидно, не знаючи, що там здебільшого не лікують зуби і не виривають ’х, а просто вибивають.…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"