Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1947 №17 Сторінка 5

Перець 1947 №17 Сторінка 5. (ЗАКОРДОННА ПОДОРОЖ ПЕРЦЯ) Над царством льодів через полюс Північний Мій шлях простелявся далекий, незвичний. Спішив я в самі у Сполучені Штати, Щоб те, що побачу, і вам розказати. Лечу... А навколо все ті ж краєвиди: Розводдя, сніги, крижані піраміди, Ведмеді блукають... Безкрайні простори! Аж ось острови Алеутські праворуч... Та що це?.. Я бачу не зграї ведмежі, А сотні людей у військовій одежі! До послуг їм кухні і, навіть, «комфорти» Це що за екскурсія? Що за курорти? Гармати, човни, бетоновані доти. Ось авіабазу будують напроти... Летів я в Америку «мирну*.. Та де ж я? Крокує піхота уздовж побережжя (Гримить чобітьми, підкидає коліна, Як німці колись на майданах Берліна). Дивлюсь... Ейзенхауер, взувшися в унти, Обходить всевладно укріплені пункти. Чого він тут блудить? Чого йому треба Під цим хмаровинням суворого неба? Чи може «стратег* цей північний угледів «Шалену агресію*... білих ведмедів? Я знаю чого!.. На Алясці, в Китаї, В турецьких містах ці ж озброєні зграї. Його однодумці ділки міжнародні Снують, як ніколи, по світу сьогодні. Відшукують ринки, збувають товари, Підсовують жертвам «принаду* долари. (Мовляв, доки буде водичка мутненька, Ловися нам рибка велика й маленька!). ...Літак проминув широчінь океанську І знизивсь на землю американську. Не встиг я з кабіни ногою ще стати На їхні хвалені Сполучені Штати, Як бачу біжать навперейми до мене Чиновники бриті, гінці-полісмени. Підбігли... Задихані, мокрі від поту, й гуртом почали біля мене роботу. Один вимагає: «Показуйте візу!*. Другий одкрива мою власну валізу, Хапає звідтіль в розчепірені жмені Костюми, штани, суне руки в кишені. Мовчу, поглядаю на нього з-під лоба: Ну, що йому скажеш?.. Свободна особа! І раптом цього вже не міг я чекати Жбурля мої речі «особа*... Й тікати! Та так, що під ним аж вигупує суша. «Катюша»! кричить. У валізі «Катюша*! Пробіг із верству і назад як погляне! Чого ви, сміюся, злякалися, пане? Скоріш викликайте із п’ят свою душу Та йдіть. Ще разом і закурим «Катюшу»! ...В’їжджаю в Нью-Йорк. Скільки люду на розі! Одні чомсь регочуть, а інші в тривозі. Аж чую то радіо мовить про мене: Увага, панове! Увага, джентльмени! На нашій землі, на обітованій З’явивсь якийсь Перець у ролі туманній. З тривогою в серці звістити вас мушу Привіз він з собою смертельну «Катюшу*!.,. Все місто гуде... Віє жахами чутка. Нью-Йорк обліта свіжа херстівська «утка»!.. Ви чули? навстріч комусь кидає туша. От-от загримить більшовицька «Катюша»! Це жах! Це ж одверта експансія, містер!.. Звичайно!.. Підмогу дали комуністам!..…


 Copyright © 2021-2024 "Перець - гумор і сатира"