Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1947 №12 Сторінка 2

Перець 1947 №12 Сторінка 2. Мал. С. Самума САМОВПЕВНЕНІСТЬ регес иа - Якби ви знали, Степане Петровичу, який мені сон приснився!.. Неначе сиджу я в столичному театрі, а там передовикам премії роздають І чим же мене преміювали? регес иа А ЩЕ ПОГОВОРИМО про непоправних хапунців і ліберальних крикунців Голова колгоспу ім. Чапаєва, Барашівсько-го району, Житомирської області Василь Зубрицький розтратив 18 тисяч карбованців громадських грошей. Що з ним робити? Як відомо, таких суб'єктів просто-запросто беруть за жилетку, садовлять на лаву підсудних і після короткої процедури, згідно та-кої-то статті дають стільки-то років. Одержуй, голубчику, що заробив! Але Зубрицький нічого не одержав. Він продовжував головувати і безбожно плутати власну кишеню з колгоспною касою. Хто зна. доки б це тривало коли б не трапився такий випадок. Якось Зубрицький запріг пару найкращих артільних волів і поїхав на ярмарок у Володарськ-Волинський. Продав воликів, випив могорич, ярмо та інші снасті залишив під рестораном, а сам заспівав «У Києві на риночку» і подався додому з доброю сумою грошей в калитці. Нарешті «чумака»-гуляку притягнули до права. Поки суд та діло, Зубрицький переховував, розпродував своє майно. Колгоспники знову в район, до прокурора. Той махнув рукою. І коли суд ухвалив конфіскувати май но Зубрицького на покриття збитків колгос пу, конфісковувати не було вже чого. Як могло статися, що заядлий хапунець, пройдисвіт Зубрицький протягом тривалого часу безкарно розтягував народне добро і, кінець кінцем, викрутився від матеріальної від повідальності перед колгоспниками? Це запитання слід адресувати барашівським районним керівникам, барашівському прокурору. Що вони скажуть невідомо. Але до стеменно відомо, що всім своїм єством вони подібні до тих крикунців, які безугавно галасують про недоторканість громадського майна, на всіх перехрестях декларують свою готовність, не шкодуючи живота, боротись проти хапунців, а на ділі... На ділі попадеться їм хапунець, і в їхніх серцях миттю спалахує стільки гарячого співчуття, стільки ліричного уболівання, що його вистачило б на цілий батальйон сестер жалібниць. Ліберальні крикунці пожурять хапунця, той пустить сльозу, а його пустять з миром. Іди, та дивися мені! Нещодавно колгоспники артілі ім. 12-річчя Жовтня Златопільського району, Кіровоградської області, поскаржились в редакцію…


 Copyright © 2021-2024 "Перець - гумор і сатира"