Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1948 №22 Сторінка 3

(Байки)
/ Журнал Перець /Архів / Рік 1948 / № 22 / Сторінка № 3
Журнал Перець 1948 №22 Сторінка 3 - Байки. Ілюстрації О. Козюренка В саду великому весінньою порою, В дні сонячні, ясні, Птахів співочих линули пісні Капелою гучною. Співали солов’ї, синиці, Дзвінкі шпаки та різні інші птиці, Такі, як берестянка, коноплянка, Малиновка й чечітка І голосні й не дуже голосні, І чітко і не чітко, Та всім були до серця їх пісні. А в тім саду, У всіх пташок співочих на виду Жив крук. Він видавав себе знавцехМ наук, Мистецтва і літератури І взагалі жрецем культури. Він заздрий був, у нього заміри були Зажити слави і хвали, Як зажили птахи співочі. І ранком крук, продерши очі, Та зручно сівши на тополі, (Були у нього там улюблені гілки й суки Сухі та голі), Він виголошував свої думки. Бо звичку мав отак сидіти І думкою, як кажуть, багатіти. «Подумаєш, на всі сади й гаї, Все солов’ї та солов’ї. Та я вам, братіки мої, Такої заспіваю А я коли кажу, то не брешу! Що й серед саду і посеред гаю Все інше птаство заглушу. Мені не їм кричати будете ура». І як утне своє одне Нудне Кра! Кррра!.. Здивовані таким химерним співом, Перезирнулися птахи хто з посмішкою, хто із гнівом, Лише хитренький горобець з’явився, Довкола (щоб без свідків) обдивився, А потім круку Тисне руку: «До чого ж, каже, ви, шановний крук, Наук Знавець. Уже нащо я, горобець, співать митець, Але до вас себе не смію прирівняти, Ви і співати й інших цінувати, Ви нам, співцям, Ну, що отець». Отак з годину без упину проговорив І відлетів. У крука з місяць так, чи може й два тяглися справи, Та більше не було на його спів Ні слухачів, Ні похвали, ні слави. І крук упевнився не слід йому співати. Не мав бо він ні голосу ні слуху, Та ще до того і на праве вухо Був тугуватий. І він, обдумавши, рішив, На всіх пташок співочих спів Свої критичні оцінки давати. І відтоді щоранку крук Гукав, на свій забравшись сук, Що горобець Найкращий на весь світ співець, Що він сучасного єсть майстер співу, Що він належить до активу Співці в-творці в. А соловей-свистун Лящить, тріщить, Як скрипка, що не має струн. То здійме свист, То затихає, ледве дише... До того ж він ще й формаліст, Коли не гірше. І так на всіх, на кожну співу ноту. В саду веселому навів таку нудоту, Що всі обурені злетілись співаки Канарки, солов’ї, шпаки, Чечітки і синиці і різні інші птиці: Обговорили, Порішили І дали крукові пораду: Щоб від пісенного летів…
 Байки

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"