Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1951 №03 Сторінка 3

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1951 / № 03 / Сторінка № 3
Журнал Перець 1951 №03 Сторінка 3. Хороші цехи на заводі «Більшовик». І на- бути на харчування. промову так: турбуйте- мені, Перцеві, громадського закінчив свою Довелося якось раді працівників Один з учасників Товариші! Любіть споживача ся про нього!.. І вирішив я, дорогі мої читачі, на собі відчути цю любов і турботу. Приємного апетиту! побажали мені, коли я вирушив із редакції у свою подорож. № На НАЙБЛИЖЧИМ ЧАСОМ... ось я на заводі «Більшовик», в їдальні 668. Насамперед беру паспорт їдальні меню. Хороший паспорт, вибір страв великий. Доки в меню дивився їсти хотілося, а глянув навкруги апетит пропав. Уміють тут готувати, та не вміють подавати. Просторий зал їдальні непривітний, сірий... Хоч би тобі одна картина або вазон око милували. На столах потерті, а місцями вже й подерті клейонки. Меблі давно просять поновити їх фарбою. Найближчим часом ми все обновимо, все підправимо, ще й не почувши мого запитання, відповідає зав. їдальнею т. Оринштейн. Видно він добре вже завчив цю фразу. Обновляйте, кажу, а я піду в їдальню, що на розі Брест-Литовського шосе і Польової. Вона теж обслуговує робітників заводу. Прийшовши в цю їдальню, вирішив я пообідати, та, доки дочекався борщу, так замерз, що зуб на зуба не попаде. Ложка в руках стрибає, але уявіть собі борщ не виливається. Замерз у ложці! Глянув на стіни і побачив себе. Що це у вас, стіни дзеркальні? запитую. Ні, з льодком у нас стіни! Як же ви тут працюєте? питаю ницю т. Сироту. А вона у відповідь лише одне слово: Цвітуть!.. Пробачте, ніяких квітів не бачу. Які там квіти! Продукти цвітуть, ки цвітуть, а вони все тягнуть. Хто і що тягне? Запитайте у директора буфет-кинула цигар- їдальні Неми- ровського. Поговорити з Немировським не пощастило, бо він захворів, застудившись у їдальні. Як стало мені потім відомо, тягнуть керівники четвертого тресту їдалень (де директором т. Литвинюк) безкінечні розмови з керівниками заводу, щоб протягти теплову магістраль від котельної заводу до їдальні. Тягнуть, тягнуть і ніяк протягти не можуть. мене в їдальню. Підхожу до випивки, та не видно закуски: від того, що споживач утра- «КАПУСТА ПРОВАНСАЛЬ» А от мебльова фабрика ім. Боженка. Біля дверей їдальні зібралися робітники. Директор їдальні т. Бердичевський виголошує перед ними промову, закликає їх бути витриманими. Відчинилися двері і почався... штурм. Витримки невистачило, бо обідаючих багато, їдальня тісна, межений. Вдавили й буфету. Чимало тут лише два сорти ковбаси та кілька банок консервів. Пробачте! Була ще в буфеті квашена капуста. Але диво з нею трапилось. Поки стояла вона в діжці, то була звичайною капустою. А як тільки перенесли її в буфет, перетворилася вона на «капусту провансаль». Назва змінилася, але смак капусти від цього зовсім не змінився. Хтось із робітників зауважив: Ех, якби в цю капусту та додати цибулі з олією! Але ж калькуляція не дозволяє додавати до капусти приправи. Як часто калькуляція не передбачає, чає! Меню в цій їдальні довге, не. Хто раніше за стіл сів, з’їв, а для переважної більшості відвідувачів залишаються дві-три страви, та й ті часто подають холодними. Мабуть, турбуються, щоб одвідувач, поспішаючи, не опікся. Чия ж це їдальня? Перший її господар управління робітничого постачання тресту «Укрмебель». Керує управлінням т. Чернега, а в управлінні лише оця одна їдальня. Ну, як же тут упораєшся з нею! Другий господар керівники фабрики. Голова фабкому т. Фантаній каже: Раніше в нашій їдальні було ще гірше. Убивча логіка! Насамперед вона б’є по тих, хто її дотримується. Поїхати б подібним керівникам на четверту взуттєву фабрику та й повчитися. Там у їдальні світло, чисто, затишно, страви смачні, поживні і подають їх швидко і ввічливо. Та хіба тільки там? але недовговіч- той смачніше ЗАГЛЯНУВ А загляну ще в закусочні, подумав я, вийшовши з фабрики ім. Боженка. Подивлюся, як там турбуються…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"