Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1952 №04 Сторінка 4

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1952 / № 04 / Сторінка № 4
Журнал Перець 1952 №04 Сторінка 4. Степан ОЛІЙНИК ГНУЧКИЙ КРИТИК Д II ІII Р О «Чуден погоде!..» Днепр при ТИХІШ М. ГОГОЛЬ. Змінилось багато В житті і в природі Відтоді, як Гоголь слова ці прорік. Чудовий Дніпро наш При всякій погоді. Хоч старшим він став на цілісінький вік! Збудились кипучі, Нові його сили І стала яснішою горда краса: Колись небеса В його водах світились, А нині він сам осліпив небеса. Колишеться море Поверх Ненаситця, В степах у південних, Вночі осяває Дніпрова жар-птиця. Якої і в казці колись де місто й село не було! Миколо Васильович! Глянули б нині, Яких тут нема тільки змін і подій! Гойдає на хвилях, Несе по Вкраїні Важкі пароплави Дніпро-чародій! Він зрошує ниви, Шумує в турбіні, Сади поливає в колгоспних степах, Приводить у рух Ті заводи, що нині Велично встають на його берегах! За нашими планами, Ранком чудовим Веде він у полі нові трактори, А ввечері світить Нащадкам Паньковим, Що любо їм ваші читать «Вечори». Могутній на силу, Красивий на вроду У зсяку погоду чудовий Бо нині він сам уже Робить погоду Своєму народу на щастя Дніпро, й добро! Набравшись од нас Богатирського духу, Рушаючи в Крим по краях степових Він візьме за коси Зловісну посуху І втопить, як відьму, в каналах своїх. Напоїть зелені Посадки водою, Що встануть над степом високі, як мур. І згине навіки З Дніпром у двобої Вітрище старий, суховій-чорнобур. Над цвітом бавовни І морем пшениці, Над сріблом потоків дніпрових і плес Підніметься сяйво Нової жар-птиці, Нової будови Каховської ГЕС! Миколо Васильович, Гляньте! Повсюди Сади й новобуди квітчають Дніпро. О, як би красі тій, Що створюють люди, Служило б тепер ваше славне перо! Чудовий Дніпро! Скаже всякий, хто гляне, Наповнює серце краса його вод... Та завтра Дніпро Ще величнішим стане! Так хоче, так зробить радянський народ. Мал Р. МЕЛЬНИЧУКА Я б хотів знати вашу думку про комедію. Так, звичайно, не можна сказати, щоб не було того... в своєму роді... Ну, звичайно, хто ж проти цього й стоїть, щоб знову не було й... де ж, так би мовити... а втім... Так, так. («Театральний роз’їзд...»). ЗА ДИМОВОЮ ЗАВІСОЮ Начальник Костянтинівського (Сталінська область) «Будхімуправління» П. Ф. Броненко поводить себе, як гоголівський Сквозник-Дму-хановський у «ввіреному» йому місті. Прикрившись хімічною димовою завісою, він у 1950 році побудував дім братові О. Ф. Бро-ненкові на вул. Фурманова, а в 1951 році сестрі. Городничий, злякавшись приїзду ревізора, говорив: Та якщо запитають, чому не побудовано церкву.., на яку п’ять років тому було асигновано суму, то не забути сказати, що почала будуватись, та згоріла... А то, чого доброго, хто-небудь, забувшись, здуру ляпне, що вона й не починалася. А що скаже Броненко, коли його зберуться обревізувати? ХТО…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"