Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1953 №20 Сторінка 3

Журнал Перець 1953 №20 Сторінка 3. Олександр МИХАЛЕВИЧ Недавно нам довелося здійснити цікаву по* дорож. Ми мандрували, так би мовити, трасами майбутніх молочних рік. Посудіть самі: Якщо одна доярка, замість звичайної тисячі літрів річного надою на середню корову, надоїть півтори, дві тисячі, чи навіть більше, це, звичайно, ще не ріка, це хоч і приємний, але все ж таки малопомітний струмок. А один струмок, як відомо, ріки не робить. Ну, а коли таких доярок набереться не один десяток і навіть не одна сотня, а тисячі, скажімо, п’ять тисяч? І всі п’ять тисяч доярок будуть надоювати по півтори, а то й по дві тисячі літрів? Тоді окремі веселі струмки дійсно зіллються в чудесну молочну ріку, про яку в казках розповідається. Але тут не казка, тут живі діла херсонських колгоспників. Саме в Херсонській області раніше й сильніше, ніж в останніх областях України, завирували джерела молочного достатку. В області понад п’ять тисяч доярок. І таке між ними розгорілося завзяте, справді масове змагання, що який місяць 1953 року не візьми, надоюють вони молока в півтора раза більше, ніж торік. Здається, напередодні нового року наче хтось підмінив тут всю худобу, замінив звичайних корівок якоюсь незвичайною породою, або на кожну ферму, де стояло, скажімо, двісті корів, додав ще по сотні. А в дійсності ніхто корів не підмінював і ферми залишилися такими, як і були. Але херсонські керівники повернулися лицем до тваринництва, виявили більше поваги до праці людей, що трудяться на фермах, почали з дня на день перевіряти, цікавитись, порівнювати, відзначати хто яких досяг результатів, у кого як справи йдуть, кому яка допомога потрібна, кого треба нагородити за сумлінну роботу, а кого підштовхнути, підтягти, а то й привселюдно, суворо покартати... Недарма сказано, що у корови молоко на язиці, який корм покладеш на язик, таку й плату молоком одержиш. Почали в херсонських колгоспах більше думати над тим, що на язик корові покласти. Почали не тільки дерть і пійло давати, а ще й винайшли нові харчі якісь грецькі кабачки по-херсонському стали для корів готувати і навіть солодкими кавунами корів підгодовувати. І молоко полилося ще щедріше! Херсонські колгоспи, в нагороду за продане державі понад план поставок молоко, придбали триста з гаком автомашин і це лише за останні місяці цього року. Триста автомашин! Доганяйте тепер чернігівці й сумчани своїх херсонських товаришів, та не забувайте, що кілька десятків із цих автомашин спочатку для вас були виділені, а потім справедливо переадресовані з тих областей, де плану не виконують, туди, де дають молоко понад усякий план. Весело текли б херсонські молочні ріки та перетворювались би на сметану, на масло, на сир, якби на шляху білих струмків не підіймалися подекуди брудні, запліснявілі загати. Люди, які живуть учорашнім днем, ось хто споруджує ці недоречні загати. Сиділи такі люди, керуючи підприємствами молочної промисловості, і коли зустрічали в газетах портрети доярок, які перекрили старі норми надоїв, смачно позіхали і потилиці чухали: ого-го, мовляв! Тут би їм треба було зразу примірити свою роботу до нових досягнень тваринників, розтривожитись: чи не заллють їх нові потоки? Ні! Вони чекали третього дзвінка... І дочекались! У першому півріччі на Херсонщині найбільше надоїли молока…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"