Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1953 №13 Сторінка 5

Журнал Перець 1953 №13 Сторінка 5. ДАВАЙТЕ наваримо борщу. Ото дивина, борщ! посміхнеться читач. Купіть м’яса, картоплі, капусти, бурячка, томату, цибулі, якоїсь там петрушки, та ще сметани для заправи, і такий буде борщ оближешся. Правильно! Але можна й облизня піймати. Ось у Ворошиловграді, наприклад, ми ніяк не змогли зварити українського борщу. Зайдеш у магазин: Продайте картоплі. Сміються: Та в нас її ще з осені не було! А який же борщ без картоплі? Вийде отой суп, від якого тільки надме пуп. Колись піонери співали: «Той не знає насолоди, хто картоплі не вживав». Жаль, що заступник голови виконкому Ворошиловград-ської обласної Ради т. Токмаков, відповідальний за вирощування овочів, забув цю пісню. Минулого року в області не виконали плану посадки картоплі. Мабуть, сподівалися, що картопля сама впаде в каструлю якщо не з неба, то з інших областей. Та, нФ-свою біду, прогадали. Сумська область (голова виконкому обласної Ради т. Мартиненко) недодала Ворошиловградській області 9 тисяч тонн картоплі. Довелося ворошиловградським керівникам «ходити» по картоплю і до Воронежа, і до Курська. І коли зустрічалися в одній каструлі воронезька картопля з ворошиловградським столовим буряком, то він почував себе дуже ніяково. Буряк ще більше червонів від сорому, що на Україну завозять картоплю з сусідніх республік. Торік Укоопспілка недодала споживачам 20 тисяч тонн солоних та квашених овочів і біля 500 тисяч тони, картоплі! Тут є від чого почервоніти не тільки бурякові, а й багатьом керівникам заготівельних організацій, про яких можна сказати: «З ними борщу не звариш!». Бажаючи всім трудящим досхочу попоїсти в цьому році смачного борщу, вирішили ми перевірити, як же Укоопспілка готується заготовляти. приймати і переробляти городину нового врожаю. Чи дадуть кооператори повний набір на борщ, чи знову подекуди споживачі будуть облизня ловити? ЗАКРУТИЛИС Я... Керівники заготівельних організацій кажуть, що на перший план у них викочується бочка. Споживчій кооперації республіки треба мати біля трьох мільйонів бочок, щоб виконати план заготівлі овочів на зиму, а бочок є тільки половина. Про бочки можна написати багато. Можна згадати про бочку, в якій жив мудрець Діоген, про пушкінського царя Салтана, який використав бочкотару для перевозки морем своєї дружини й сина Гвідона... Але нас цікавлять ті мудреці, що не дбають своєчасно про бочки. Торік в Ізмаїльській області пропало багато овочів, бо не було тари, а в Запорізькій області помідори червоніли, червоніли на полях та й почорніли від злості, що їх не засолили. Не краще й цього року. «Маємо бочок тільки третину потрібної кількості!» сигналізують з Ужгорода. «Сезон починається, бочок невистачає!» б’ють тривогу з Херсона. «Мало бочок, гостра нестача ящиків для транспортування огірків!» телеграфують з Дніпропетровська. Не можна сказати, що дні-пропєтровці сиділи «ручки в бочки» і ждали, коли їм дадуть бочки. Вони відряджали гінців в усі кінці, вони пишуть, телеграфують... У відповідь на свої телеграми прийняли з Києва телефонограму. Вона зобов’язувала облліспром зробити 40 тисяч бочок. А той облліспром, напруживши всі свої сили, зможе дати лише 10 тисяч бочко-центнерів. А де ж взяти решту? Керівники Укоопспілки радять просто: Викручуйтесь на місці! Між керівниками і низовими працівниками часто відбуваються розмови, немов у тій байці Крилова «Бабка і мурашка». А чи працювали ви зимою? запитують керівники, коли у них просять тару. Не до того, голубчики, нам було, відповідають заготовлювачі. Ми влітку крутимось, а зимою судимось... А судяться за невиконання плану відвантаження овочів, за те, що дають торговельним організаціям недоброякісну продукцію, за перестій вагонів та хіба перелічиш оті всі «за»? Значить, погано крутитесь! знову дорікають заготовлювачам. Та що ви? Ми вже стали справжніми акробатами, виправдуються внизу. Може й так, а все ж таки номер з бочкою у…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"