Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1953 №19 Сторінка 3

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1953 / № 19 / Сторінка № 3
Журнал Перець 1953 №19 Сторінка 3. Дмитро ТКАЧ Ілюстрації В. ГЛИВЕНКА о о насу- пень? слід-бать- каже, кажу, тоді ти там накоїв? мовчав, зосереджено мухою, яка повзла по що я не знаю що вона сама вона сказала, із школи і, вту-батькове коліно, Петрик прийшов пившись очима в пробубонів: Тату, тебе знову вчителька викликає... Сидір Потапович повернув голову на товстій червоній шиї й пився. - Що Петрик куючи за ковому коліні. Ну, чого ж ти мовчиш, як я тебе зараз по мор- Чи хочеш, щоб ді тьопнув? Вона мені уроку, а я їй нічого не знає, щоб я вийшов з класу і пішов до директора, а я їй вона сама виходить хоч до директорші, а вона тоді... Чекай, чекай, кулемета: «Я тоді... знав? Васька Стрючок гірше за мене, і то... Що це ще за Стрючок такий? Це ми так дражнимо... Та кажеш, що він гірше? о тоді сказав, хай з класу та йде якщо їй треба, що це ти зарядив, як з Вона тоді.. »? А урок ти А чого ж вона до тебе причепилася? Не знаю... Це чорт знає, що таке! загримів Сидір Потапович. Нервують дитину, батьків, відривають од роботи, тримають у тій школі? За що тять?.. Я піду!.. Піду! Тільки запам’ятають!.. смикають Для чого їх їм гроші пла-вони у мене Нарешті, з-за рогу виринув битком набитий трамвай, і Сидір Потапович вибухнув новим зарядом гніву: «Не можуть вагонів пустити більше, щоб люди не сиділи один у одного на голові!». Зопалу він хотів було вскочити у трамвай через передню площадку, але водій зупинив його: Громадянине, прошу через задні двері. Через передні входять тільки жінки з дітьми та інваліди. Сидір Потапович поспішив до задніх рей, лаючись на ходу: Повигадували: задні... передні!.. Та хоч і здоровий, то інвалідом станеш!.. Біля задніх дверей було кілька чоловік, Сидір Потапович, немов корабель воду, горнув своїми могутніми грудьми і две- тут Сидір Потапович місті, Петрик це добре знав, і тому, лений наслідками крутнувся на одній нозі, кинув у куток портфеля і побіг до матері, щоб дала попоїсти. А Сидір Потапович, сповнений гніву, вийшов з дому й широкими рішучими кроками попростував до трамвая. Він був злий на шофера, який ось уже п’ятий день возиться з його машиною і ніяк відремонтувати не може; на вчителів, які потурбували його персону; на школу, яка розташувалася так далеко, що до неї треба було їхати трамваєм; на трамвай, який чомусь довго не підходив; на весь світ... був впливовою особою в задово-переговорів з батьком, але розгорнув своїми могутніми грудьми і великим животом людей і поставив ногу на підніжку. Громадянине, звернувся до нього…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"