Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1954 №18 Сторінка 4

Журнал Перець 1954 №18 Сторінка 4. (СЦЕНКА З НАТУРИ) ОДЕСЬКІ НАПУВАЛЬНИКИ Невелика затишна перукарня у Вознесенську. Середніх років перукар стоїть біля стільця. Заходить огрядний чоловік. Майстер. Поголитись? Клієнт. Так. Тільки прошу без затримки. Майстер. Будь ласка, до ваших послуг. Клієнт (умощуючись у крісло). Ви, як бачу, людина в нас нова. Майстер. Ваша правда. Я недавно сюди приїхав. А як ви узнали? Клієнт (гордовито). Я все знаю. Бачу, що й під землею робиться. Майстер. Он як! (Намилює клієнтові обличчя). Клієнт. І як вам у нас? Подобається? їхали в 1951 році сухим степом хлопці-молодці з Одеської будівельно-монтажної контори тресту «Укрмеліоводбуд». їхали, зупинялися, колупали пальцем спраглу землю і вихвалялися: Оживуть степи, як тільки ми свої вмілі руки до них докладемо! Буйно зазеленіють поля, коли ми спорудимо систему зрошення! Наука, вона, брат... Колгоспники вірять у науку. Повірили вони і одеським меліораторам. Уклали з ними договори. Переказали їм гроші. І не малі. Колгосп ім. К- Маркса, Ульяновського району, вніс конторі 195 тисяч карбованців. Майстер. Дуже! Учора, наприклад, я милувався калюжею на центральному майдані міста. Не калюжа, а озеро Байкал. А скільки там жаб! А які концерти вони дають! бує? Клієнт. Ні, ні, байдуже. Майстер. Я вже всюди побував, вав у бур’яні посеред парку, а потім як кози на стадіоні вистрибують. Справжні спортсмени. Був у кінотеатрі і нічого, щастило. Штукатурка впала на голову не ні, а сусідові. Не турбує? К л і є н т. Ні, ні? Майстер. Дивне місто. Закусочних садили більше, ніж дерев на вулицях, а поїсти ніде. Зайдеш у чайну: темно, брудно, тхне цвіллю. Може, турбує? Клієнт. Що ви, анітрохи. Майстер- А взяти готель, де я зупинився. Клопів, як піску. Білизна брудна. Прошу підборіддя вище. Ось так... Умитись там проблема. Приїжджих завжди багато, а умивальник один, та й той, як решето. Не турбує? Клієнт. Все в порядку. Майстер. А в райвиконкомі у Вознесенську які…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"