Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1955 №16 Сторінка 2

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1955 / № 16 / Сторінка № 2
Журнал Перець 1955 №16 Сторінка 2. Мал О. САШКА Крива, яка ніколи не вивезе. Лист голові правління Биийвської райспоживспілки, що на Київщині, т. ЦУКРЕНКОВІ Івану Кирило вину Моє вам вітаннячко, Іване Кнриловнчу, здоровенькі були! Часом так буває: хочеш написати про Гаврила, а напишеш про Данила. Щось подібне і в мене вийшло. Був оце я в Вишеві. Хотілося мені написати щось про культуру райцентри такого собі пересічного сільського району, як ваш Бишівський район. Оглядини Бишева я вирішив почати з чайної. Чому саме з чайної, тепер і не скажу. Може, тому, що була вже обідня пора й мені хотілося попоїсти, а, може, це було продиктовано моїм глибоким переконанням, що коли хочеш мати правильне уявлення про культуру того чи іншого міста, того чи іншого селища, обов'язково подивись, як там поставлено громадське харчування. Хлопець я, як ви знаєте, мандрівний; отже, бачив уже на своєму командировочному віку тих чайних і перебачив. Бачив хороші, бачив середні, бачив погані, але такої, як у Бишеві, не бачив. До чого вже поганюща чайна на станції Печанівка, Житомирської області (там я раз їв і мені після того п’ять днів живіт болів), та вона в порівнянні з вашою чайною, ну, майже київська «Кукушка», хай їй легенько кукнеться! Перше, що впадає в око, коли переступаєш поріг вашої чайної, це бруд. Господи-созда-телю, який бруд, яка неохайність! Які ті скатертини, який посуд, яка підлога. Все воно здається одного кольору, все воно здається не милося, не витиралося зроду-звіку. Друге, що впадає в око, це офіціантки. Всі вони розмовляють з відвідувачами тільки басом і здебільшого на «ти». Я звернувся до однієї з них і запитав дуже чемно: «Скажіть, будь ласка, шановна, чим у вас сьогодні частують?» (Я навіть не вжив слова «дєвушка», яке часто звучить у таких випадках пошло, я так і сказав: «шановна»). У відповідь на моє запитання гримнув на весь зал густий бас-профундо шановної: «А тобі повилазило? Не бачиш, що в меню написано?» Мене приголомшила ця відповідь, правда, конкретна, але не зовсім звична, і я (знову дуже чемно) попросив подати книгу скарг. І знову вдарив бас-профундо, та так вдарив, що на прилавку буфета аж пляшки задзвонили: «Так я тобі й дала. Вештаються тут всякі елементи та ще й на нерви дєйствують...». Я зрозумів, що зустрівся з нащадком тієї баби, що їй чорт на махових вилах чоботи подавав, і замовк. Данила Семеновича Шеметуна призначили начальником Дрогобицького обласного статистичного управління. Радіти треба, а Шеметун засумував.…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"