Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1955 №08 Сторінка 9

Перець 1955 №08 Сторінка 9. і миа иа Як тільки зайдеш у мартенівський цех заводу «Азов-сталь», зразу ж згадуєш слова Маяковського: «В сто сорок солнц закат пьілал»... Але хоч тут палає і кипить, ніхто не скаже, що сталевари знайшли собі «тепле місце». Для тих, що люблять відлежуватись на печі, мартенівська піч не підходяще місце. Біля цієї печі треба вдень і вночі битися за метал. Кілька місяців на дошці виробничих показників цеху стоїть цифра «100» та ще й з хвостиком. І якби кинути на вагу лише один той хвостик, то він заважив би тисячі тонн. Треба сказати, що цей хвостик дуже рухливий: то він закручується вгору, і тоді всі радіють, то підгинається донизу, і тоді сталевари стають похмурими. Не витримують марки, пояснили нам. Минулого року доменщики і прокатники «Азовсталі» завоювали першість у Всесоюзному змаганні, а сталевари залишилися позаду. Рік їм попався короткий, не вистачило шести днів, щоб виконати виробничий план. Цього року краще. Завод виконує план по всьому металургійному циклу. Головне, щоб окуляри не підвели. Які? - Сталевари працюють у синіх окулярах, а як заміняють їх на рожеві, все йде шкереберть. Така вже звичка у де-кого. Як тільки трошки наперед вибіжить, так і починають дивитися на все крізь рожеві окуляри. А для радості поки що підстав нема. Цех не музей, але тут можна бачити і сучасну першо- класну, і первісну техніку. Для підмазування, приміром, передніх стін мартенівських печей щозміни треба мати близько двох тонн розмішаної глини. А місять її звичайною лопатою. Чому ж не поставити глиномішалки? Глину подають великими «ложками». Такою ложкою можна зачерпнути стільки каші, що її вистачило б для цілого полку. І ось цю ложку, завантажену глиною, повертають руками. А чому б не поставити блоки? Отвори очищають з допомогою лома і кувалди за принципом: «Гей, ухнемо!». Чому ж не користуються буром? Виливниці накривають вручну, а чому не краном? Звикли, кажуть робітники. Раніше хоч раціоналізатори торсали керівників цеху, а тепер і раціоналізаторів не помічають. І справді: в 1953 році було подано 160 раціоналізаторських пропозицій. Більшу частину їх протримали під сукном. І от в наступному, 1954 році було подано лише 51 пропозицію. Як же так? дивуємось. Адже начальник мартенівського цеху т. Слепканьов також раціоналізатор. Правда, відповідають. Він застосував новий технологічний процес, який підвищив продуктивність кожної печі на 4,4 процента. Та доведеться, видно, подати ще одну раціоналізаторську пропозицію. Щоб т. Слепканьов раціоналізував і своє ставлення до раціоналізаторів. Важким був шлях мартенівців до ста процентів виконання плану. Чимало винахідливості й наполегливості виявили вони, щоб покрити борг, який утворився торік. І все ж не покрили. Проте багато сталеварів зустріли 1955 рік, маючи на своєму рахунку значну кількість понадпланового металу. Із сталі, яку зварив понад план сталевар Веніамін Кореньков, можна зробити 100 гусеничних тракторів, 100 плугів до них, 78 комбайнів, 170 самохідних косарок. Цієї техніки вистачило б для цілої МТС. А скільки ще нових МТС могли б озброїти сталевари, якби вони варили сталь швидше? Кому, кому, а їм треба було поспішати, щоб надолужити оті шість днів. А отже ні. Швидкісні плавки на «Азовсталі» зменшувались, а тепер їх майже нема. Час швидкісних плавок минув, каже т. Слепканьов. Те, що раніше вважалося швидкісною плавкою, тепер стало нормою. Резерву часу вже нема. Але ж не так давно колектив печі № 8 на чолі із сталеварами Рубановичем, Смотровим і Кустовим зробив 14 швидкісних плавок! Проте у начальника цеху і на таке зауваження припасена відповідь: Сталевар, каже він, інколи може випередити графік. Але це не досягнення, а випадок.…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"