Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1955 №18 Сторінка 3

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1955 / № 18 / Сторінка № 3
Журнал Перець 1955 №18 Сторінка 3. Мал. К. АГНІТА РОЗДВОЄНІ ОСОБИ Буває ж таке... Можемо навіть уточнити, де саме таке буває: у Підкам’янській МТС на Львівщині. Енергійний у цій МТС директор. Трибун. Словом, як свердлом, вгризається в найдальші глибини серця. Прочитає директиву з області або передову статтю в газеті і зразу ж на трибуну: Товариші, перед нами велике державне завдання... Ми повинні... Наш почесний обов’язок... А робітники якось дивно на свого директора поглядають. Наче не пізнають його. Розходячись, сміються: Говорить, як пише... Пише т. Подоляк чисто, акуратно. Одержав, скажімо, директор з області вказівку: вислати одного комбайнера з машиною в Запорізьку область; там хліба раніше достигають треба допомогти зібрати. Не гаючи дорогого часу, т. Подоляк зразу ж відповідає: «Вишлемо кращу машину і кращого комбайнера». І, не одриваючись від стола, проголошує промову, в якій повністю викладає свій погляд: «Справа великої державної ваги... Ми повинні... Ми зобов’язані... Ми ділом доведемо...» Коли ж доходить до діла, директор раптом стає невпізнанним. Саме тут і починається оте роздвоєння особи. Що?! Оцей комбайн посилати?! А у нас що залишиться? Облиште, я сам визначу... Зайшла мова про комбайнера і знову директор дає знати, що сам добре розбирається в кадрах. Вже він абиякого працівника на таку роботу не пошле. І дійсно послав неабиякого, і машину дав йому неабияку. Поїхав у колгосп «Колос», Червоноармійського району. Запорізької області, сам Петро Павлович Хрущ і повіз туди самохідного комбайна № 2. Хто із них сам ходив, а кого ззаду підштовхували невідомо. Відомо тільки, що за всі 12 днів жнив вони скосили аж... 18 гектарів хліба. Гадаєте, один…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"