Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1955 №12 Сторінка 2

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1955 / № 12 / Сторінка № 2
Журнал Перець 1955 №12 Сторінка 2. Розгляд винаходів і раціоналізаторських пропозицій нерідко розтягується на довгий строк. За цей час багато ви находів і раціоналізаторських пропозицій застарівають і їх впровадження у виробництво втрачає смисл. Остап ВИШНЯ Переступив поріг він сміло: «Дозвольте взятися за діло, Я продуктивність підніму!» І раді всі були йому. Але начальство довго м’ялось. Все сумнівалось та вагалось І. щоб не трапилось чого. У трест направило його. Пройшов він в тресті сім чи вісім Кваліфікованих комісій. Там теж до висновку прийшли, Що він достойний похвали, І в главк направити рішили. Щоб він набрав, як кажуть, сили. Дррр!.. (пауза). Дрррр! (пауза)... Дрррр! Це дзвонить телефон. О, господи! Знову! це або говорить сама до себе, або думає заклопотана людина і бере телефонну трубку. Потім заклопотана людина стріпує головою і поспішає сказати у ту саму трубку: Пробачте, не «ну?!», а я вас слухаю! Хтось про щось говорить телефоном заклопотаній людині. Заклопотана людина слухає. Послухавши, сердито кидає: Ну?! Заклопотана людина ще кілька часу слухає, потім нервово кладе трубку на телефон. Показилися! бурмоче заклопотана людина. ... Дррр! Ну?! взявши трубку, запитує знову та сама людина. Пробачте, я вас слухаю! Ні, не перебили! Я сам перебив! ...Дррр!. Дррр! Дррр! 2 Вернувся винахід назад... Та хто йому такому рад? ...Коли минуло років сім. Коли вже ясно стало всім. Що він «підвищить ефективність». Що він «підніме продуктивність». Відповідальна людина, що працює в керівній установі, приходить щодня на роботу, як їй і належиться, о дев'ятій годині вранці... Людина ця виконує відповідальну роботу, розробляє й вирішує справи, над якими слід і подумати, слід про ці справи прочитати чимало матеріалів, продивитися книжки, прикинути, порівняти, зважити, а потім уже вирішити. Це людина розумової праці... Ну, от, значить, рівно о дев'ятій годині ранку людина сіла за стіл... Раптом: Дрррр! Телефон. Відповівши на перший дзвоник, людина розгортає справи, читає... ДРРРР’ Я вас слухаю! Після п'ятнадцятого «дррр!» людина, беручи телефонну трубку, вже говорить не «я вас слухаю», а «ну?!»; потім, схаменувшись, поправляється: «пробачте, не «ну?!», а я вас слухаю!» Після сімдесят п'ятого «дррр!» людина довго-довго дивиться на телефон, потім, ніби щось пригадавши, говорить «ага!», бере телефонну трубку і каже: Ви мене слухаєте! ' х Після сто одинадцятого «дррр!» від- ' (ї повідальна людина хватає в руки не трубку, а телефонний апарат, прикладає у ) його до вуха й дивується: 2 Дивись, поважчала як трубка! І не-зручно її якось до вуха прикладати! Потім думає, думає, думає і раптом несамовито кричить: Галло! Та галло ж твоїй матері! І падає в крісло. Потім підводиться з крісла, підходить до вікна, надворі весна, на зелено-кучерявій під вікном липі стрибають, весело цвірінькаючи, горобці. Людина дивиться на горобців і ніяк не може пригадати, що воно таке, які то такі веселі пташки стрибають... Потім таки пригадує, що то горобці, ніяковіє з того, як вона могла забути горобців, це її сердить і вона сердито говорить: Телефоне б вам на липу повісити! Ви б так не стрибали, не цвірінькали! Мал. В. ГЛИВЕНКЛ Це, звісно, жарт. Та часом варто Робити висновки І з жарту!…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"