Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1957 №02 Сторінка 4

(Байки)
Журнал Перець 1957 №02 Сторінка 4 - Байки. Мал. О. КОЗЮРЕНКА. А ВІДПОВІДАЄ ХТО? Молоду випускницю Білоцерківського сіль-госнтехнікуму Н. І Дишлюк направили в розпорядження Львівського цукротресту. Звідти її командирували на роботу до Вашківецько-го бурякорадгоспу. Дишлюк поїхала, але на місці виявила новину для себе (і, як це не дивно, для Львівського цукротресту) у Вапіківцях бурякорадгоспу немає. Ну, немає, то й немає’ Трест послав її працювати до Букачівського бурякорадгоспу. Стан іспанської області. А там бухгалтер радгоспу т. Бахтін не хоче компенсувати т. Дишлюк витрати за вимушені мандри, хоч трест і запропонував бурякорадгоспові сплатити їй гроші. Видно, у Львівському цукротресті немає не тільки Вашківецького бурякорадгоспу, а ще й елементарного порядку. Відповідати ж за це чомусь змушують молодого спеціаліста т. Дишлюк. Товаришу завфермою, у нас холодно, сніг на Нічого дивного, зима! ДЗВЕНЯТЬ ДРОТИ голови падає... (БАЙКА) існують тільки в звіті!» Тут не Не вір Харків. мораль потрібна, а закон: всьому, що каже телефон. В. ЛАГОЗА. БАГАТО шуиу М А АО (ОГЛЯД У ЛИСТАХ) ТОВАРИШУ ПЕРЧЕ! ДОРОГИЙ ПЕРЧЕ! Придбав наш колгосп ім. Ілліча електростанцію для освітлення тваринницьких ферм. Колгоспники викопали ями, поставили стовпи. Загули дроти на стовпах і понесли струм просто в хату нашого голови колгоспу. Ми, звичайно, не проти того, щоб у голови було світло хороше. Але нам не подобається, що на фермах доводиться працювати з каганцями й ліхтарями. Незважаючи на те, що наш голова освітив себе більш, ніж достатньо, просимо тебе, Перче, освітити його ще й на своїх сторінках. Ось уже третій рік ми, мешканці Ново-Піонерської вулиці, живемо без електросвітла. Начальник міської електромережі т. Скрипник давно обіцяє провести нову електролінію, щедро обіцяє, на позну потужність. Хороші відповіді пише на наші листи. Але ми хочемо знати, Перче, доки т. Скрипник проводитиме свою бюрократичну лінію замість електролінії. Бо набридли вже нам його пустопорожні писульки гірше редьки гіркої. БОНДАРЧУК, ПАСТУШОК, БИСТРО-ВА, ІВАНЧЕНКО. У полі, де стовпи дзвенять дротами, Зустрівся Вовчик з сірими братами, Похнюпився, заплакав неборак І сумно каже так: «Ох, приросте, мабуть, живіт до спини М'ясця не бачити нам, ні. Послухайте, про що гудуть дротини Про ферми для скотини Дубові, цегляні. Той, чуєте, останній вбив гвіздок, А цей кінчя пташарню для качок. Тікайте звідси, лихо буде з вами...» Та тут почувся сміх поміж Вовками: «А чи від тебе розум ще не втік? Гай-гай, який ти слабкодухий, брате, Таким нас дзвоном не злякати Його ми чули ще торік. Немає ферм отих на світі Вони Компаніївський район. Кіровоградської області. ДРУЖЕ…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"