Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1957 №23 Сторінка 3

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1957 / № 23 / Сторінка № 3
Журнал Перець 1957 №23 Сторінка 3. Одверто кажучи, примхлива це штука авторитет. Узяти хоча б для прикладу т. Лепейка директора Вигодського ліспромгоспу. Гадаєте, легко дався йому той авторитет? Щоб завоювати його, Лепейкові довелося зважитися на герць з власною совістю. З цього герцю він вийшов переможцем. Вірніше, не вийшов, а виїхав на «Побєдє». Розсівшись поряд з шофером, він почав приглядатися, яке це справило враження на близьких і рідних. Членам його сім’ї це сподобалось. Правда, недоречною була ота смужечка сірих квадратиків на машині, шо, як відомо, свідчила про належність авто до таксомоторного парку. Але директор заспокоїв своїх домашніх: То нічого, не звертайте уваги. Сідайте в машину і почувайте себе в ній як дома. Але чим далі від’їжджали вони, тим менше залишалося в них бажання почувати себе як дома. Дома вони звикли розплачуватися за послуги з власної кишені, а тут колеса крутяться, а лічильник невтомно накручує карбованець за карбованцем, десятку за десяткою... Тривожні погляди своїх домочадців перехопив глава сім’ї. «Не звертайте уваги, заспокоїв він їх, лічильник не про нас...». Так було першого дня. А далі пішло. Під час чергових прогулянок в гори, на річку ніхто вже не звертав уваги на лічильника. А він крутився собі і в свята, і в будні, ні на крок не відстаючи від спідометра. Так, на Першотравневі свята, наприклад, спідометр підрахував, що Лепейко з сім’єю наїздив 284 кілометри, лічильник тут же безпомилково визначив, у яку копійку влетіли ці кілометри. Вийшла чималенька сума. Проте значно менша, ніж у суботу 27 червня 1957 року, коли директор ліспромгоспу Лепейко, щоб провідати родичів, одмахав аж 534 кілометри Посвистуючи, Лепейко їздив машиною і до банку, і до бані, хоч раніше добирався до них пішки за три хвилини. Але машиною воно виходило якось авторитетніше А коли з Долинської автотранспортної контори прибув рахунок за користування легковим таксі, Лепейко і оком не моргнув сплатив усі 15 тисяч карбованців. Дорогенько, але нічого не вдієш авторитет треба підтримувати. Тим більше, шо оплачувати авторитет можна не з власної, а з державної кишені. Розпрощавшись остаточно з своїм кінним виїздом і зручно вмостившись на пружному сидінні таксі, Лепейко почав з іронією поглядати на тих, хто ще не наслідував його. Май на увазі, сказав він якось жартома своєму сусіду, директору ліспромгоспу № 1 (колишній № 26) К- А Пискунову, що слово «авторитет» несе в своїй основі корінь «авто». А це тобі не виїзна кобила! У саме серце вразив Пискунова цей жарт І він незабаром теж пересів на таксі. Гасав по місту і за місто у службових, а здебільшого в особистих справах. Коли з Долин-ської автотранспортної контори йому принесли рахунок, він спочатку схопився: «Дев’ять тисяч карбованців?!». Але тут же подумав: «Це ж тобі не виїзна кобила, а авто. На ньому твій авторитет тримається». І розмашисто перекреслив рахунок резолюцією: «Бух. Сплатити». Бухгалтерія, розуміється, сплатила, удавши, ніби не знає, що Пискунов користувався послугами таксі в основному у вихідні і передвихі Хто це у вас на дошці пошани? Не знаю... Вони в нас давно не працюють. дні дні для поїздок за місто на рибу і на полювання. Кого тільки не…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"