Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1957 №13 Сторінка 3

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1957 / № 13 / Сторінка № 3
Журнал Перець 1957 №13 Сторінка 3. Є два види молока. Перше молоко у зведеннях. Воно має ті переваги, що ніколи не скисає, легко перевозиться з місця на місце, ллється навіть по телефонному проводу. За якусь годину після закінчення доїння цим продуктом милуються всюди: і в колгоспних конторах, і в МТС, і в райвиконкомах, і на маслоробних заводах, і в Сталінському обласному тресті «Укрголовмолока». Єдиний недолік у цього виду молока ним можна тільки милуватись. Пити можна другий вид молока оте, що в бідонах. Воно смачне, але дуже турботливе. Таке молоко потребує щоденної уваги, господарського ока, чистих рук, транспорту, доброго посуду, приміщень, устаткування і ще багато іншого. Візьмімо Старобешівський район. Тут молока першого виду, тобто того, що в зведеннях, багато. За вісім місяців колгоспні тваринники надоїли від кожної корови майже півтори тисячі літрів. А от молока в бідонах там значно менше. Це видно хоча б з того, що не завжди воно є в магазинах Макіївки, куди старобе-шівці здають свою продукцію. Не завжди воно є і в самому районному центрі. Де ж воно дівається? На ферми повертається. ДОРОГИЙ ПЕРЧЕ! Пригадуєш слова поета: «Гаї шумлять я слухаю, хмарки біжать милуюся...». У нас в артілі «Шлях нового життя» теж шумлять гаї молоді полезахисні лісосмуги, але радісного хвилюзання це у колгоспників не викликає. У гаях тих гупають сокири (тому, видно, й шумлять вони). Під це гупання на землю падають молоді дерева. Хто дійсно милується шумом у гаю так це лісоохоронці Піхтар і Підгорний: бо за кожне зрубане дерево вони одержують натуроплату перваком. Пили вони горілку, пили наливку, пили й, очевидно, будуть пити, аж поки в колгоспному лісі звичайне дерево не стане надзвичайною рідкістю. че, у правління нашого колгос-справді подобається отой в гаю завдяки охоронцям му? Чи не краще було б ними зашуміло? області. Чер А. ЛІСОВИЙ. Ось картинка, яку часто можна спостерігати на Катерино-Хопрівському сепараторному пункті. Рано-вранці разом з іншими колгоспами привезли сюди близько тонни молока і тваринники артілі «Новий шлях». Завідуючий пунктом Є. Шинкарьов глянув на чергу і відразу змикитив, у чому справа: прийняти таку кількість молока легко, а довести його до ладу не так просто. Отже, краще викрутитись. Лунає команда: Почекайте трішечки! У вас молоко, мабуть, кисле. Та що ви, люди добрі! Молоко свіже! А от ми подивимось. Минає година, друга. Сонечко підіймається і все дужче пригріває бідони. Десь об II годині молоко «дивляться», тобто беруть його на аналіз. І що ви думаєте? Воно справді скисло. Я ж вам казав! переможно вигукує завідуючий пунктом. Везіть його додому. Отак «перероблюють» продукцію не тільки на глибинних приймальних і сепараторних пунктах, а й на маслоробному заводі. Над завідуючими пунктами висить важке питання: «Я прийму, а чи приймуть молоко від мене?» Питання не безпідставне. У Катерино-Хопрівському пункті тільки за один місяць зіпсувалось більше п’яти тонн продукції. Що ж робити? Знайшли вихід.…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"