Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1957 №13 Сторінка 2

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1957 / № 13 / Сторінка № 2
Журнал Перець 1957 №13 Сторінка 2. Донедавна на карті Маловисківського району, Кіровоградської області, селища Перво-майська не було. А тепер є. Нове, красиве селище, з новими будинками на рівних, розумно спланованих вулицях. Рівна, як стріла, лягла і центральна вулиця Первомайська. Влітку, особливо у розпалі хлібоздачі, по ній в різних напрямках пробігають сотні автомашин, возів, безтарок. Є де розвернутися: ширина вулиці 20 метрів. Чому ж тоді на цій широкій вулиці так часто створюються «пробки»? Чому, опинившись тут, завжди так лаються шофери та їздові? Виявляється, що посеред вулиці стирчить чийсь будинок. Щоб обминути його, шоферам та їздовим доводиться звертати у вузький провулочок. Тут не те що машинам, двом підводам розминутися ніде. Хто ж це «вискочив» з своїм будинком на середину центральної вулиці, як Пилип з конопель? Не Пилип, скажуть вам, а Олександр Дмитрович Тимчинський. Той самий Тимчинський, який донедавна обіймав посаду начальника станції Плетений Ташлик. На цій посаді Олександр Дмитрович і вважав себе начальником, для якого ніякі закони не писані, ніякі плани не креслені. От і поставив він свій будинок там, де йому заманулося. Стоїть будинок і зараз посеред дороги. Стирчить, мов той камінь на рівному, об який всі спотикаються, і ніхто не наважиться прибрати його з дороги. Бо то не чия-небудь власність, а самого Олександра Дмитровича! і (илоСованхьії АНЬКО Щоб до хліба сало мати, Щоб ішло все до ладу, Почали силосувати Кукурудзу молоду. Якось силосу не стало, Ми чекали візника. Почитали, поспівали І забули про Панька. А Панько не гаяв часу (Вчора ж випив первака), В яму ліг, в зелену масу, І урізав хропака... Самоскид прийшов і тонну Маси висипав умить... Шофер сплеснув у долоні…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"