Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1957 №18 Сторінка 3

Журнал Перець 1957 №18 Сторінка 3. Мал. Л. БОЙКА ПАМ’ЯТЬ ПІДВЕЛА Мал. І. АЛЕКСАНДРОВИЧА м. Ізюм. Г. СНІЖИНА. Дайте, будь ласка, меню! Візьміть краще півлітра, у нас однаково всі страви на один смак. Ші Яці ТТЄРЦЯ) нові діла, но- показали нам школі № 31. Сіли ми на автобуса та й махнули до міста шахтарів до Кадіївки. Нові шляхи, ві й чудеса... Перше чудо у будівельній ... Показував його особисто майстер виробничого навчання Варнавський Микола Онисимович. Микола Онисимович ударилися в «прикладне» навчання: на уроках комплексно важкеньку ручку прикладають. Учням через потилицю всякі премудрості пропихають... Миколо Онисимовичу! радять чудотворцеві добрі люди. Ви вчіть чемненько. Культурненько. Морально на учня впливайте! А я, каже Варнавський, морально як лясну по потилиці готово! Вивчився!.. І теорію І практику одночасно пройшов!.. Отакий ото педагог-чудо-творець Микола Онисимович Варнавський. Тепер про чудеса торговельні. Поїхали ми на шахту № 6 7 16 (шахтарське селище Петроградка-Донецька). їдемо, а нам назустріч шахтарі І шахтарки на велосипедах шпарять, аж курява встає. Куди це? гукаємо. На футбол? Який там футбол?! Томат!.. По томат до Голубівки їдемо. Уже другий квартал, як у селищі томату нема... Нема в ПетроградцІ-До-нецькій і простішого: оцту нема. Капуста буває по парних днях, картопля по непарних. Щоб у селищі скомпонувати борщик, хазяйки складають п’ятиденний графік: день на добування томату, день на капусту I т. д Варять борщ за графіком. Риба до селища не запливає, бо маршруту не знає. Кажуть, що маршрут п лежить під товстелезним склом у кабінеті начальника відділу робітничого постачання тресту «Кіроввугілля» Бойка. Наважилася було раз рибка поплисти до Петроград-ки-Донецької, так п в Кадіївці налякали: «Куди ти, дурненька?.. Не допливеш дорога далека! Ми самі там рідко буваємо». Злякалася риба, повернула до центрального магазина. У Кадіївці, бачите, вся торгівля жвавенька лише в центрі та на базарі. На околицях торгувати утримуються... Кажуть: на околицях торгувати атмосферні умови не дозволяють пилюга здорово кушпелить!.. Та й ще одна незручність: туди треба автолавкам їхати. Околиця, що гора, сама до автолавок не ходить. Так це чи не так, ясно можуть сказати тільки кадіїв-ські командири постачання: завідуючий міським торгвід-ділом Панасенко Трохим Ялисейович І директор зміш-торгу Чалий Петро Іванович. Вони вже «в курсі дєла». Вони добре знають, чого всі вісімнадцять автолавок у центрі на базарі поскидали передні колеса. На задніх торгують. Шахтарі, правда, протестують, але постачальники делікатно мовчать. А мовчати не можна Не можна мовчати й за велику різницю в цінах. Візьмімо, приміром, кадіївського гусака: у ресторані «Шахтар» порція гусака 3 крб. 50 коп., у вареничній 5 крб. 50 коп. ии його тут варениками годують, що такий дорогий?! Росте Донбас, розквітає. Ми в шахтарському селищі Голубівці. Чисті, зелені вулиці. Світлі, красиві будинки. Секретар парторганізації шахти N 22 імені Дзержин-ського Трощій Юхим Пор-фирович скромно каже: Украв злодій на току Пшениці відерце. Його сторож там застукав, Став давати перцю: Відведу тебе в правління! Не дозволю! Досить!.. Люди будуть працювати, А ти що? Розносить? Бачить злодій, що опікся, Бачить, що не жарти, І тут сторожеві злому Подає півкварти. Сторож крикнув ще сильніше: Чого ніс повісив? Не міг прийти з мішком сюди, Ледацюго бісів? У липні шахта видала державі на-гора понадпланових два ешелони вугілля. Радісна цифра.…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"