Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1958 №15 Сторінка 4

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1958 / № 15 / Сторінка № 4
Журнал Перець 1958 №15 Сторінка 4. ро Панасові Олесь ЮРЕНКО давно ми вино мати, зливати?.. Цабегея то ідея, перспектива гже великий, бо через нього не бачать ні мельницькому цих незвичайних заходів що до них додумались у Жванці... рекції Жванецької РТС над усе. До того ж і примітивна грубка цієї «ла бораторії» так коптить своїм димом старі стіни ні козацькі, ні турецькі гармати. Мабуть-таки, цей дим буває в Кам'янці-Подільському, ні в для збереження пам’ятників старовини. До наступного телебачення, товариші! голова слова... Цабегей людей виступить, як вигляд ще старовиннішої, ніж вона є, у ній улаштували своєрідну лабора торію для очистки гасу. Воно й місце незручне, а то й просто небезпечне У Панаса Що не слово, Що не слово Для усього колективу. Як збере, бувало, збори Всіх один переговорить. А найбільше він любив Говорити про дуби. Говорив би, мабуть, два дні Про дуби оті левадні, Котрі він, як виступає, Власним способом саджає... По дорогах, по левадах, По узбіччях, по ярах, Щоб усе було в дубах! Адже дуб не горобина, А найкраща деревина: Що захочеш, те й змайструєш Що захочеш побудуєш. От коли б у нас дуби, Поробили б жолоби Й підвели б озерні води На колгоспівські городи. Так щоразу Розлива свої Кажуть, ніби Не соромиться Тільки виступить, як знову Про дуби пече промову. Та не виросло й дубця Від балачки без кінця! теці, як і сама башта, бачили військо Богдана Хмельницького, який обложив тут 1653 року польського короля КазІміра й змусив його укласти мир; бачили вони й султана Магомета IV з військом І козаками Дорошенка; багато чого бачили на своєму довгому віку ці мури. Але ні ці мури та й ніхто взагалі не бачив Іще, щоб десь так охороняли пам’ятники старовини, як у Жванці. На думку дирекції Жванецької ремонтно-технічної станції, пам’ятники старовини можна найкраще зберегти, якщо в них розмістити склад паль- Сьогодні Перець веде свою телепередачу з Жванця, Кам’янець-Поділь-ського району, Хмельницької області, з унікальної башти, що майже єдина Дуб, підкреслює Панас, тепер у нас. степ тобі здається їли б, певне, всі в селі Отакі-о цибулі!.. Ох, коли б дуби у нас, Наголошує Панас, -Збудували б ми свинарник, А при ньому ще й запарник Поробили б ми корита, Кожна свинка була б сита. Сала, м’яса... Що й казати, Устигай лиш продавати... Отоді б на все село Скільки б радості було!.. Діж дубових наробили б, Помідорів насолили б. Огірочків, яблучок I грушок-лісовичок... Ех, признатися Могли б мати Та навіщо його Коли нікуди Вийдеш З лісосмуги дуб сміється. Вийдеш ти на шлях, а там Ліку вже нема дубам.м ЕРШІ неприємності в Оксани почалися з того, що хлопець, якого вона покохала, раптом виїхав I ні словечка, ні півсловечка не написав. від чого засумувати. Біля воріт Київської швейної фабрики, де працювала Оксана, її зупинила літня, схожа на циганку жінка й запропонувала поворожити. Дівчина махнула рукою. Хитра ворожка відразу ж зрозуміла, що на серці у дівчини кішки шкрябають. Ця чорнота показує, що над тобою висить страшне закляття, сказала ворожка. Дві душі поклали тобі в постіль суху жабу, щоб ти марніла І сохла до 45 років, -щів кохання I сімейного життя, можу вигнати тільки я. Дай ст почну тебе звільняти від чар. При наступній зустрічі ворожка запропонувала дівчині ввечері взяти яйце і ранком принес-з м Ти* не знаючи радо-- Цю чорноту сто карбованців, Він поїхав, співчутливо зітхнула циган- ка, а я можу зробити так, що повернеться і завжди буде з тобою. Даси мені всього двісті карбованців. «Двісті карбованців за щастя не так уже й дорого» - подумала Оксана. Вона вирішила порадитися з своїми подругами, у котрих теж було не все гаразд на сердечному фронті. І ось зібралося п’ять юних розбитих сердець І вирішили спробувати... Івчата внесли ворожці аванс по сто карбованців, а після получки дали ще по сотні. Мине пара днів, приїдуть ваші хлопці І ви повінчаєтеся, пояснила ворожка. Але для цього потрібні найкращі ваші плаття. Я прочитаю над ними спеціальні молитви, а ви в цих платтях зустрінете хлопців, щоб піти з ними до загсу... Дівчата завагалися. Деякі з них навіть почали просити ворожку повернути гроші, але циганка раптом визвірилася на них, загрожуючи їм най- страшнішими хворобами. Оксана віддала своє плаття. Циганка обіцяла повернути його. Дівчата зібралися на квартирі в Оксани, і справді точно у визначений час во- рожка принесла плаття. Я ходила з ним опівночі на Батиєву гору і читала молитви по книзі чорної магії, сна- зала вона. Чорти мало не вирвали плаття, але я…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"