Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1959 №14 Сторінка 3

Перець 1959 №14 Сторінка 3. І МИ МАЖЕМО..." Чи росте у наших колгоспників любов до художнього слова, до музики, до живопису? Радісно і впевнено стверджуємо росте! Про такий ріст довідалося і Київське товариство художників. А довідавшись, негайно погукало старшого товарознавця Лук’ян-ця 1. Ф. Погукало, гарненького папірця написало і сказало: Тобі, чоловіче, випадає місія катонути в колгоспи і ощасливити хліборобів зразками високого образотворчого мистецтва. На порозі конфіденціально доповнило: Катони, та гляди вуха корові на хвіст не вішай! Розпиши і розхвали: ми художники-реа-лісти! Говори, кажи: іменно реалісти. а не якісь там імажиністи. Нарисуємо й розмалюємо любо глянути! Ухопив Лук’янець пишномовного папірчика, датованого 13 лютим 1958 року за № 5-156, та повний саквояж фоторепродукцій художньої продукції своїх колег по товариству й «алюр три хрести», махонув у колгосп імені 8 березня, Ново-Миколаївського району, Запорізької області. Зраділи колгоспники ох, які чудесні фоторепродукції привезли! склали договора з товарознавцем Київського товариства художників на 54.716 карбованців. Веселенькі карбованчики! У чотири фарби грають! Та що гроші! Гроші грошима, колгоспники кажуть ми не бідні. Творіть, дерзайте! Хороші картини давайте! Душу нашу тру дову звеселяйте. А грошей нам не жаль. Поїхав товарознавець Лук'я-нець у Київ ждіть, товариші колгоспники! Ждіть, виглядайте наші талановиті картини! Прийшла у колгосп перша картина ціною 11.120 крб. Картину малював художник Лученко. Глянули колгоспники на картину не те. Картина виконана антихудожньо і недобросовісно. Колгоспники дивилися, дивилися та й повернули той примітивно виконаний твір у Київ, Товариству художників: Не беремо! Нам давайте високохудожні твори! Київське товариство художників, одержавши власний, примітивно виконаний твір, одписало: «Гроші ваші тепер наші. Нам не зрозуміло, чого ви нам картину повернули. Картину висилаємо вам назад по квитанції № 060026. Завсалоном КТХ Мисюра, бухгалтер салона КТХ Осенова». Оце і все. Мовляв, гроші в нашій касі не чіпляйтеся! Подумаєш, погано намалювали! Скажіть спасибі, що хоч так пензлем розмазали. Великий гуморист землі радянської, землі української Остап Вишня, складаючи сатиричну енциклопедію про різні «художні» групки і дійшовши до літери «І», писав: «Імажиністи. Походить від слова «І ми мажемо!..» Товариші з Київського товариства художників! Не уподібнюйтеся таким мазунам! Або майстерно пишіть, або колгоспні грошики верніть! Ол. КОВІНЬКА. Нелегко бути директором Дарницького ремонтного заводу! З самісінького ранку обсідає його клопіт. Не встигне він переступити поріг кабінету, як отой клопіт насувається на нього з усіх кутків. Потихеньку-помаленьку вбігають до директорського кабінету спочатку один заступник директорський, потім другий, за другим третій! Слідом входять начальники відділів, потім начальники цехів поволеньки втираються. Кабінет починає тріщати. Хто не зумів до кабінету втертися, у приймальній кутки обтирає, а директор хапається за голову, що розривається від…


 Copyright © 2021-2024 "Перець - гумор і сатира"