Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1959 №04 Сторінка 2

Журнал Перець 1959 №04 Сторінка 2. л'Л.у ж Аі’йкг Жй*- Г-?Л?. .цї г.№ ,'л і Лі V .і . ' і'.'-*.''' ІйЖ ,'Н ДЦч’Аж ?- ЙЛ?Й мЛ .-Ч - *ї' . л-лМиїнчима ВІТРЯК І АПАРАТ Вітряк удень і уночі Крутився, тихо скриплячи. Хазяйнував у ньому дід. Він діло знав своє як слід: Залізна зноситься деталь, Дід зробить сам, бо сам коваль: А дерев'яна трісне річ, Дід не поспить одну лиш ніч, І знову крутиться вітряк. Крутився б він ще довго так, Та якось мчався полем вскач Райномбінатівський діяч, Вітряк уздрів і заявив: Це примітив і самоплив! Я край безладдю покладу! Я тут порядок наведу! І справді в полі, як з води, Будівель виросли ряди: «Голоаправління вітряка», «Жорноуправа», «ВеТеКа», «Ремонтна база», «Головбух» (У того буха штат розпух: Він взяв п’ятьох помічників І двадцятьох рахівників), «Підвідділ дерті», «Склад мішків», «Пожежна», «Сектор мірчуків», «Бюро погоди», «Вітрозбут». Контора там, контора тут... Коли порядки навели І посідали за столи, Спинивсь вітряк ні круть, ні верть, Не йдуть ні борошно, ні дерть. Що за оказія така? Гукнув директор вітряка. А дід і каже (він тепер Сидів у будці як вахтер): Вітряк крутитись був би рад, Та заважає апарат, Ваш апарат до вітряка Вітрів не пропуска! Текст П. ГЛАЗОВОГО Мал. А. АРУТЮНЯНЦА. регес на. пегес на. Мій знайомий учора питає мене: Чого я з А. розійшовся, а з Б... зійшовся? І сам відповів експромтом: Друже! У мене многогранна любовна душа. Душа галаганського півня. А галаганський півень просто і відверто каже: «Коли я сокочу біля попелястої, я думаю про зозулясту...» Не поладив з Б... Почала мене сонного чаклувати. Чуєте за волосину смиконе й потихеньку шепоне: «Любить, не любить?» Що ти, питаю, робиш? Сміється. Каже це я жартую. Добрі тобі, думаю, жарти. Обскубеш, а мені з тобою вік не жити. Уранці поставив питання руба: лети, кажу, пташечко на самостійний хліб. Тепер жінкам усюди вільна дорога. З…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"