Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1959 №02 Сторінка 2

Журнал Перець 1959 №02 Сторінка 2. регеє иа« регес иа. Думку старого виробничника Єгора Кузьмича я завжди ціную. Отож мені хотілося почути його думку, а заодно потішити старого. Хочете подивитися, запропонував я одного разу, яких ми готуємо для вас командирів виробництва? Приходьте до нас в інститут. Не хотілось би хвалитися, але хвалитись доведеться, бо в нас 65 п’ятикурсників одержали робочі розряди, 42 випускників захистили дипломи на «відмінно»,-70 ... Далі пішли абсолютні величини: 15 студентів вмістили свої статті в газетах, четверо в журналах, двоє надіслали свої роботи на Брюссельську виставку... Ну, коли просиш, усміхнувся Єгор Кузьмич в густі козацькі вуса, треба прийти. Три дні готувалися ми до зустрічі з ним. Підготували стенд наших досягнень, вишикували на полицях свої дисертації, навіть заняття студентського гуртка приурочили до його приходу. Але... Ображайся не ображайся, - сказав Єгор Кузьмич, тільки-но переступивши поріг деканату, але я ознайомлюсь з вашою роботою так, як наші замовники готову продукцію приймають. Вони виберуть з партії в тисячу штук виробів десять і висновок по них роблять. Теоретична статистика називає це вибірковим методом. Тим більш. Де список студентів? Взявши в мене список, Єгор Кузьмич ткнув пальцем навмання: Ось з оцим-о, Воронюком, я хочу познайомитись. Воронюком??? І тут я зрозумів, що даремно ми стенд споруджували. В моїй па-м яті постав випещений, рум’яний юнак, з тоненькими вусиками над верхньою губою. На першому курсі він частенько називав лекції уроками і запитував викладачів, до якої сторінки задано. Після першої спроби Воронюка скласти екзамен у деканат прийшла його мама і знепритомніла. На другому курсі він казав: «Мій тато головний інженер, але на свій завод мене ще не пускає. Малий, каже. Дорости хоча б до третього курсу...» Тепер Воронюк доріс до п’ятого і сидів перед нами. На ньому був зелений піджак у клітинку і темносині штани. Підтримуючи, певне, честь свого «мундира», він тримався невимушено і самовпевнено. Холодний погляд його примружених очей, недбале постукування пальцями по столу говорили про те, що Воронюк якимось сьомим чуттям майбутнього командира виробництва догадувався, що у Єгора Кузьмича немає диплома про вищу освіту. Як же ви провели час на ознайомлювальній практиці? зацікавився Єгор Кузьмич. Воронюк не вловив прихованої іронії і відверто виклав: По правді кажучи, весело. Ознайомилися з червоним кутком,…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"