Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1960 №22 Сторінка 2

Журнал Перець 1960 №22 Сторінка 2. Що ти робиш?!! Хочу хоч раз з’їсти повний раціон! Дмитро Іванович Мигович директор Лужанського заводу мінеральних вод. Як директор такого заводу, він повинен дбати, щоб мінеральна вода, яку випускає завод на потребу хворим людям, була не тільки добре закоркована, а ще й добре пропагована. Для цього потрібна вуглекислота. А з нею на заводі діла не дуже втішні: кислоту на автомашинах возять сюди аж Із Львова та Києва. Возять, звичайно, коли є що возити. Але часто, дуже часто буває* так, що з далекої мандрівки машини повертаються ні з чим. Так, наприклад, було недавно. Через відсутність вуглекислоти завод простояв більше місяця. Та не кращі діла на заводі, коли ЇТ й щастить дістати; доставка вуглекислоти вскакує заводові в грубі тисячі. Як же вибратися з цього складного становища? На Лужанському заводі мінеральних вод багато-хто думав над цим питанням. А додумався один. І тепер він ходить гоголем... Це не Іронія, ні. Володимир Іванович Гоголь раціоналізатор. Він винайшов спосіб, який дозволяє цілком відмовитися од привозної вуглекислоти. Осінило його ще тоді, коли керував заводом т. Филимонов. В. І. Гоголь запропонував добувати вуглекислоту на місці з-під землі. Це не було жартом. Володимир Іванович Гоголь запропонував скористатися з вуглекислого газу, що його містить у собі сама лужанська мінеральна вода у своєму природному стані, тобто під землею. Якщо герметизувати процес викачування води й не дати вивітритись з неї природному газові, то він разом з водою потрапить безпосередньо в пляшку. Утопія!!! махнув рукою т. Филимонов. Невдовзі на місце Филимонова прийшов новий директор т. Же лозняк. Але й новий директор махав руками, як старий. З того часу, як кажуть, утекло багато…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"