Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1960 №13 Сторінка 4

/ Перець /Журнал перець / Рік 1960 / № 13 / Сторінка № 4
Перець 1960 №13 Сторінка 4. ратори, тепловози, трактори, та не можна було б знайти такої дрібниці, як електроутюг. До того ж, наше місто здавен-давна славиться на весь Радянський Союз чудовими хемзівськими електроутюгами... Та й порадила дідові завтра ж піти до начальника міського управління торгівлі Харито-на Арсентійовича Шевцова. Старий так і зробив. Другого дня вранці він зайшов до міського управління торгівлі й натиснув на кнопку електродзвоника. Мовчанка... ее На Сумській вулиці в Харкові живуть собі звичайні пенсіонери. От якось стара і каже старому: Купи мені електроутюга. Добре, у тебе буде новий утюг, відповів старий і почимчикував до магазину електротоварів, що міститься на площі Рози Люксембург. А дайте мені електроутюга. Такого механізму у нас немає, відповів продавець. Як це так? А покличте вашого директора. І ви про утюги? сказав директор, вислухавши покупця. Давно вже їх нема. І на базі не знайдете. Знизав старий плечима й попрямував до «Головунівермагу». Але там теж почув: Електроутюгів немає і не відомо, коли будуть. Того ж дня настирливий покупець побував у крамницях господарських товарів на Рибній вулиці і на Центральному ринку, обійшов крамниці Кінного базару, та ніде не знайшов навіть поганенького електроутюга. Уже смеркало, коли стомлений пенсіонер повернувся додому і розповів дружині про свої мандри. Не журися, старий, сказала дружина. Тут, мабуть, непорозуміння вийшло. Не вірю я, щоб у нашому місті, де роблять турбіни, гене- Вдруге натиснув старий на кнопку відповіді. Тоді він почав кулаком гупати в двері. На порозі з’явилася секретарка: Вам кого? Та того ж, хто так довго не відповідає. Догадлива секретарка відразу дала вичерпну відповідь: Електродзвінок давно зіпсувався. А нового де купиш? Такого товару у жодній крамниці не знайдеш. Все ж таки добився старий до начальника управління торгівлі і розповів йому про свою біду. А той вислухав та й каже: V НІЯКОЇ плечима V Зайдіть до харківської контори Госпторгу. Вона на вулиці Свердлова, № 57 59. Може, там допоможуть. Чи ба здивувався директор контори Павло Сергійович Терещенко. це вам не вареники їсти. Він порився у шухляді, вийняв папку, розгорнув її й почав викладати цифрові дані про Торгувати комбінат товариства сліпих нас виручив почав випускати електровимикачі. До того ж, чимало їх підкинули нам Рига і Кемерово. А всі районні промкомбінати міста від випуску такої продукції відбрикуються. А вам я пораджу: зайдіть до керівників управління електротехнічної промисловості раднаргоспу. Адже в їхніх руках всі харківські заводи, що електротовари широкого вжитку випускають. Уже вечоріло. Але старий пенсіонер розпочав новий рейд. Він піднявся на п’ятий поверх Держпрому і потрапив до кабінету головного інженера управління електротехнічної промисловості Валентина Семеновича Мотейченка. Поздоровкався і зразу ж перейшов Мотейченко уважно вислухав старого, а далі й каже: Дорогий, я вас добре розумію, співчуваю але нічим допомогти не можу. У мене вдома теж немає електроутюга. Купити його в Харкові це велика проблема. То чому ж ви цю проблему не розв’язуєте? Вам же і карти в руки, ледве стримуючи своє обурення, запитав старий. У кабінеті лягла мертва тиша. А за хвилину Мотейченко вже радив старому: Між іншим, можна і без утюга обійтися. Для того, щоб була «стрілка» на ваших штанях, треба їх рівненько згорнути і покласти на ніч під матрац. «Стрілка» вийде на всі сто! Що ж було далі? Прийшов старий додому, V промисловості раднаргоспу. Адже до діла. ** і м те, скільки і яких саме електротоварів планові органи збираються виділити для Харкова, ----- збираються виділити скільки цих товарів Госпторг збирається завезти і т. д. Та мені ж не цифри, а електроутюг потрібен, Терещенко розвів руками: Електроутюги в печінках наших сидять. з болем у серці мовив старий. Нема! Минулого року така ж картина була з електровимикачами. На щастя, учбовий пром- вам, * (ЗА СУЧАСНИМ УКРАЇНСЬКИМ ФОЛЬКЛОРОМ) ЗАЯЧІ СТРАХИ Чого ти, Зайчику, слізьми розлився? І І і І і Хі а Спитав їжак з нори, Тремтиш і з горя похилився. Зайчиху хтось здурив? Чи діток Вовк пожер? Чи за капустку маку хтось утер? «Ох, братику! Хай краще б я помер! Попав у лапи я Лисиці, Та з остраху узявся борониться, Таких мордасів наплескав До нових віників їй буде сниться... Пропав я, голубе, пропав!» НЕВПОПАД ч- і гг- їл-.і .і І* «і ж ЕХ, РАЗ 1 ЩЕ РАЗ І І 9 Мал. С. ГЕРАСИМЧУКА а Вірні Б р а п 4 9 * 1 розповів про все дружині, а вона й каже: Ну, що ж, раз іншого виходу немає, роби рубель і качалку. Посопів старий, але зробив рубель. Точнісінько такий, яким ще наші прадіди орудували. З держака старої лопати вирізав качалку. Тепер, коли 1 качалка діють безвідказно. Чи гарна наша казка? треба прасувати білизну, рубель 1 м. Харків. Г. КАРДАШ. А і о В далекий степ тікав Пес навмання. Й зустрів Коня. Куди так, Песику? Змокріла шкура, Донизу хвіст і голова понура? Не говори! Господар напідпитку Вночі з колгоспу ніс мішок зерна, А я, дурний, зі сна, Замість лизнути в литку, Погавкав і піймав за свитку... Історія дурна: Нагнали геть за недогоду, Тепер хоч з мосту в воду! V Микита ГОДОВАНЕЦЬ. 'к - ' * .. А-їїЧ з' 4 І * їй . «» - Г р' і X . п .зй І А -г А і*- о О 4 1 * г г Дійсно вірні друзі: третій рік до нас їздять! V » я г * 1 4 4 Мал. В. ГЛИВЕНКА ’я С мини, СІ в і І Л А* Ж * и а і Що ти, Перче! стоїть без руху, а я мушу його Я машиніст компресора. ,, -- охо, ... Он пройдись трохи далі й побачиш ще три таких компресори. Вони теж і Хто ж винен? Не знаю, щиро управління механізації мовляв, тут ні при Може, він, Перче, хоч тобі розповість. Передавши дівчині фанерний щит з таким хорошим і розумним за- льоті «Г-Е», де монтують бункери, я об щось ..І ноги. Кільканадцять пар ніг, узутих у черевики різних розмірів, безперечно, належали монтажникам, які грілися на сонці. Пробачте, хлопці, я й не помітив, що ви тут лежите. дир монтажників. Отак щодня і Природно, у мене з т. Сумцовим, та хлопці розраяли. Цей енергетик, кажуть, енергійно працює лише тоді, цілими днями простоюють. «Я, А те, няти, то це вже що компресор не моя вина. відповіла дівчина. Зверталася до начальника т. Баришевського, а він рунами розводить: А хто «при чому» сказати не хоче. чому...» не кликом, я подався до управління механізації та так до нього й не дій-гн У ПІ зачепився і мало не скрутив собі в’язи. Глянув, а це «щось» людські шов.. Посеред до; м речно, належали монтажникам, які грілися на сонці. Пробачте, хлопці, я й не помітив, що ви тут лежите. Не лежимо, Перче, а стоїмо, добродушно поправив мене брига- і по 3 4 години загоряємо. Електрики немає, спасибі головному енергетикові т. Сумцову! Природно, у мене виникло палке бажання близько по 3 4 години познайомитися Не шукай, Перче! Ми вже за ним місяць ганяємось. Та що з того! Цей енергетик, кажуть, енергійно працює лише тоді, коли у нього в руках ложка або виделка... (ПОДОРОЖ ПЕРЦЯ) м л Криворізький басейн! Кривбас! Славний трудовий край. Край…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

 Copyright © 2021-2025 "Перець - гумор і сатира"