Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1961 №02 Сторінка 2

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1961 / № 02 / Сторінка № 2
Журнал Перець 1961 №02 Сторінка 2. ОГЛЯД ЛИСТІВ Що за туманом нічого не видно, тут уже нічого не поробиш. Стихія. Явище природи. її, ту стихію, рішенням райради не скасуєш. Туман і все. Але що робити, як і туману немає, і нічого не видно? Залишається туману напустити. От і напускають такого туману працівники електростанцій, ті, котрі не можуть зробити, щоб було світло. Вони люблять, щоб було темно. У темряві недоліків їхньої роботи ніхто не помітить. Темряву вони майстри організувати. Он у м. Яготині (Київщина) на вулиці Щербакова темрява. 1 в будинках, і на вулиці. Працівники електростанції кажуть: Стовпів немає. А в м. Сквирі (теж на Київщині) по вулиці ім. Чапаєва стовпи стоять рядочком один в один. Стовпи стоять, щоб перехожі у темряві мали об що гулі набивати, бо на електростанції кажуть: Дроту немає. На хуторі Марцелівка, Підгаєцького району, Гернопільської області, є і стовпи, і дріт. Гільки там немає світла. 1 радіо там мовчить. І не світить і не гріє, і все це мовчки. Тут уже туман повний. Гільки чути, як у тому тумані дроти гудуть. Це компенсація за те, що радіо мовчить. Слабенька компенсація, і роботу районних електротрудяг вона абсолютно не виправдовує. А от про Житомирську електростанцію ніхто поганого слова сказати не може. Вона план виконує. По валу. Гонить електростанція енергію по дротах. Гонить і вдень, і вночі. До Мальованки, околиці Житомира, та електрика аж на ранок доходить. Певне, такі дроти у Житомирі, йде енергія на Мальованку, як волами їде. Удень світло сяє, а ввечері темно, як у Чаплинському зернорадгоспі…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"