Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1961 №23 Сторінка 8

/ Перець /Журнал перець / Рік 1961 / № 23 / Сторінка № 8
Перець 1961 №23 Сторінка 8. Як закінчилася гра, Приз вознісся на-гора... В літаку вже воротар, Капітан і весь «Шахтар». Полетіли з Лужників До столиці гірників. Так привіз «Шахтар» з собою Кубок ближче до забою. і ній шарж А. АРУТЮНЯНЦА Текст В ЮХИМОВИЧА З Панасом я заприязнився відтоді, як почав їздити до дядини на канікули. Кращого товариша, щоб побродити по лісу, порибалити, у містечку не було. Завжди ізіль ний, готовий підтримати компанію, він б. моїм постійним супутником. Проте дядина його не любила і на не том-ришування косо поглядала. Вона була на боці його жінки Марії, лихослівної і, як мені на той час здавалося, надто користолюбної жінки. Панас же був мрійник. От як зараз бачу його: сидить на ганку і зітхає сірники не знати де поділися, а закурити хочеться. Панасиха принесла з городу кошик помідорів і промовила: Ну й пече! Просто горить усе - Я тобі щороку кажу: поливати треба, пояснює чоловік Город повернений схилом на південь, промені падають піл таким кутом, що... Там би баштанець посадити... Під кутом, перекривляє жінка. - Взяв би ввечері відра та її полив. Відра! промовляє з журбою Панас. Це у нас у вік атомної енергії і кібернетики відром загадує поливати! От встановити б на криниці реактора, було б діло... А то ще запам’яталася мені Панасова балачка про гарбуз. Саме звозили їх. Панас сидів і мундштука прочищав. На ту мить здоровенний гарбу-зисько підкотився йому під ноги. Він насту пив на нього і сказав: - По-російськи гарбуз зветься тиква: і насіння тиквене, і каша тиквена А буває вдасться такий солодкий, спече Марія, ну єсть тобі повидло.. 1 ото чому б у нас у районі не побудувати завод, щоб повидло гарбузине робити? Я б на той завод пішов працювати Ти вже цієї посади держись, скажи спасибі, що не виганяють, втрутилася тітка Марія, що носила гарбузи у сарай. І до мене: Він оце сторожем на кладовище влаштувався, може, хоч з покійниками ладу дійде, а то звідусіль виганяють, мов того собаку ледачого. Ат. балакаєш... Чого балакаєш? У прокурора ти за фур мана був, доки коні не подохли? У ветлікар ні раз по війні, та ще й перед війною попивав спирт от витурили. Було тебе і в піонерському клубі за сторожа На пожежній вдень спав, а ночами в карти різався... На це гельні і при маслозаводі не знати чого на воротях стояв! Торгував, горе ти моє, морози вом, заготовляв ганчірки. . Навіть у тюрмі і то сидів! Чоловік похитував головою, треба, мовляв, темній бабі вибачати .. 1 от років зо три після закінчення інституту не доводилося мені гостювати у дядини А оце знов нагодився до неї Панасові наче хто про мій приїзд телеграму дав. Он, показала дядина на вулицю. сунеться причепа, буде новоеті розказувати. Панас увійшов до кімнати бравою ходою, сміливо розсівся за сіо.юм, чого раніше не бувало, і сказав: Порядочки., тришягь п’ять років одро-бив, як один день, а кинувся сгажу набра лося на шістнадцять. То ти канікули справляв. Щороку по сім місяців не працював, от і набралося... Пропустивши поза увагою і-хндне зауваження, Панас промовив Був я оце на засі цінні райвиконкому .. - Він тепер у нас великий чоловік, за сміялась дядина Іде іпліщею, яка дурниця у гуляще око впаде, про ге і пише. Чорг лад не питає, аби шум…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

 Copyright © 2021-2024 "Перець - гумор і сатира"