Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1961 №19 Сторінка 2

Журнал Перець 1961 №19 Сторінка 2. риму пи- бронепоезд окрилюють чехів. вер- кажу від душі: все брехня-ті пси, і си- і двадцять, як ми луп- сло-сві- як радіо- 3 приєм- шановні, орлам-посланцям, шо на хижаки-палп. що лунають на повний наш голос з Уолл-стріту, що сіють про нас люті та лупають скоса, всміхаючись, взявшись Мьі мирньїе люди, но наш Стоит на запасном пути! поляків, китайців, румунів, болгар і Комунізму програма, усім вам і мирі! Та в світі ще є свої. Тому і різні сьогодні ми у боки: нові дармоїдів, чинуш, смітник оцю неї іти нам Привіт, читачі мої, сестри й браточки! Ввімкніть приймачі свої, радіоточки, ласкаво запрошуйте в «радіосітку» кумасю-сусідку, і свата, і тітку: якраз оце радіо співи скінчило, і я говоритиму -- Перець-Пер-чило. Запрошуйте й інших сусідів до хати! Питаєте, чом захотів виступати? Тому, що тираж мій, читачу і друже, хоч збільшився, зріс, та, як кажуть, не дуже. А я ж говорити з мільйонами буду, бо думка моя, як і в чесного люду: щоб квітла Вітчизна! Розкішно й багато! І саме сьогодні, в це радісне свято, коли проводжають краї і округи своїх делегатів на з’їзд Двадцять другий, коли блискавично, грама, весь світ обліта ністю хочу сказати: Ми також на з’їзді! Ми всі делегати! Доярка, шахтар, виноградар із Криму, письменник (що в сав і не в риму), учений, моряк, вальцювальник з прокатки усі делегати, усі делегатки! Мандатом для кожного праця на славу! І тим ми пишаємось, звісно, по праву! 1 хай ми присутні на з’їзді заочно, ми схвалим Програму! І здійснимо! Точно! Нас кличе вперед до нового походу уславлена Партія, гордість народу, що учить мільйони боротись і жити, нові і нові перемоги шити! Ми з нею і сили, і радості повні!.. Тому ми сьогодні і кажем, прибули: Сердечний привіт! Здоровенькі були! А тим ворогам, що гарчать брехні по світу, що казяться з тичемо перець під носа. І кажем, Догавкались, га? Світоплути-пророки! Пророчили ж нам ви «загибель» і «втому» рік тому, і сорок літ тому, й раніше (в ту пору для вас полохливу, цювалп у хвіст вас і в гриву!). Старі гавкуни вже подохли, похрипли, а віялка чорна ми сипле... Я знаю, це їхні синочки і внуки скавчать, мов чать, мов гадюки!…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"