Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1961 №01 Сторінка 2

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1961 / № 01 / Сторінка № 2
Журнал Перець 1961 №01 Сторінка 2. ПРО РІБНОБУРЖУАЗНИХ и ТА КРУПНОКАЛІБЕРНЕ ХАМСТВО М а й б у т н возиш?! й урожай: Ти чому гній на поле не ви- 3 матеріалів, надісланих на конкурс. В саду сперечалися Галя, Нарина І Костя хто перший у космос полине. Це буде вродливий, стрункий, молодий, Розумний, сміливий, міцний, вольовий І з прізвищем буде російським на «ін» Васютін, Мілютін, а може, Шульгін, Доводить всім Галя, а Костя: Здоров. А може, якраз не на «ін», а на «ов» Платонов, Самсонов, Орлов, Іванов, А може, і я буду, Костя Петров. А може, на «енко» Петренко, Дмитренко. А може, на «адзе» Думбадзе, Розмадзе. А може, на «сян» Тарасяи, Маркасян. А може, й на «ик» Грабовик, Боровик. Навіщо гадати, сказала Марина. Знай, буде на «а» Радянська Людина. Дмитро ЧЕРЕВИЧНИЙ. м. Сімферополь. Безперечно, Іван Яковлевич Колчунов, голова артілі ім. Чапаєва (с. Михайлівн їжа ('лобода, І Іовгород Сіверського району на Чернігівщині), чув і знає, що старість у нас в пошані. 1 пісню Іван Яковлевич, безперечно, співав г , де співає іься, що «молодим скрізь у нас дорога», а старикам, відповідно, скрізь пошана. Але оті слова «скрізь» Іван Яковлевич Колчунов розуміє і широко і вузько. «Скрізь» це гаки скрізь, по всій країні в найширшому значенні цього слова. А V вузькому значенні треба читати гак: «скрізь, тільки не в моєму колгоспі». Не подумайте, що Іван Яковлевич людина черства, байдужа, сам не поважає старості і заважає це робити іншим. Боже борони! Для більшої наочності можемо проілюструвати фейлетони розмовою, перша половина якої розкриє характер Івана Яковлевича з дуже хорошого боку. Розмова почнеться з того, що відчиняться двері кабінету голови колгоспу і стане на порозі старенький, сивенький дідок Охрі-менко і скаже: Я до вас, Іване Яковлевнчу. Добридень вам! Можна? А голова колгоспу Іван Яковлевич прожогом схопиться з місця, підбіжить до діда, візьме його під руки і отак дуже, дуже чемно посадить біля столу. І буде примовляти: Прошу, прошу, лапато, ласкаво прошу! Сідайте, сідайте! Що ж це вас так давно не видно? Я вже очі проглядів, вас виглядаючи. Ну, як там вам живеться? Та я... Мовчіть, мовчіть, папашо. Я все знаю, все розумію. Борошенця виписати, щоб старенька вам варенички ліпила-варила? Воно б... Мовчіть, мовчіть, знаю, знаю. Один момент. Я тільки папірця черкну, і буде борошенце. А може, й масельця? Я знаю... Не соромтесь, не соромтесь. З дровами як у вас? Може, й дро-вець підвезти? Воно б, той... От, бачите. Можемо і дровець. І олійки можемо, і картопельки. X може б, ви, папашо, з старенькою своєю і на курорт з’їздили, га? Я знаю... А чого ж? І це ми можемо. Все в наших руках. Раз-два…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"