Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1961 №03 Сторінка 4

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1961 / № 03 / Сторінка № 4
Журнал Перець 1961 №03 Сторінка 4. ПОХВАЛЬНЕ СЛОВО УТЮГОВІ Усі предмети, речі, машини мають біографії. Ми можемо назвати рік народження пароплава, паровоза, літака, знаємо імена їхніх батьків. Навіть маленька електрична лампочка має велику біографію. Є ж речі, яким повезло менше. Ні батьків їхніх, ні часу народження ніхто не знає. От хоча б утюг узяти. Коли він народився? Хто це знає? Ні в єгипетських папірусах, ні в наукових розвідках Нестора-літописця згадок про утюг немає. А яка це кричуща історична несправедливість! Утюг же супроводжує людину все життя. Без нього не відбудеться жодна свайба. Яка наречена погодиться стати до шлюбу у невипрасуваній фаті? Покажіть нам того жениха, який наважився б нанести візит своїй майбутній тещі, нап’явши на себе штани з пузирями на колінах? Та що там свайба! Без втручання утюга навіть парад не відбудеться Адже історія не знає генерала, який ризикнув би приймати рад у пожмаканому мундирі! Протягом століть утюг чесно служить дям, віддаючи їм усе тепло своєї душі. Він ладен пройти крізь вогонь і воду, аби лише прислужитися своєму хазяїнові. До того ж він завжди крокує в ногу з технікою. Колись він був дерев’яним (його функції виконували рубель і качалка), згодом рубель був витіснений важким шматком чаву-няки, то був прадід сучасного утюга. В епоху Уатта й Ползунова той шмат чавуну пройнявся духом епохи й став утюгом паровим. Нині, коли електровоз так активно виштовхує з техніки паровоза, на зміну паровому прийшов утюг електричний. Блискучий, зручний, легкий, з регулятором режимів прасування. з автоматичним вимикачем, ще й з пропарювачем. Безперечно, кожному споживачеві хотілось би стати 8 я 36 па- лю- власником такого чуда. КІЛЬКА ТЕПЛИХ СЛІВ ПРО М’ЯСОРУБКУ І ще є один незамінний агрегат, про який не пишуть ні дисертацій, ні монографій, якому не присвячують ні віршів, ні довгих статей в технічних енциклопедіях. Маємо на оці м’ясорубку. Покажіть нам господиню, яка не хотіла б мати зручну, легку м’ясорубку? Яка господиня не хоче, щоб ручка її м’ясорубки була гладенькою і оберталася набагато легше, ніж заводна корба п’ятнадцятитонного дизеля? Хто не мріє мати набір вальців, які вкладаються в м’ясорубку і дають змогу молоти перець, каву і таке інше? А хто з вас, дорогі наші читачі й споживачі, споживши котлет, накручених такою м’ясорубкою, відмовиться випити чайку з гарно розмальованої чашечки? А, напившись, хто не захоче полежати після чесного дня трудового на дивані і почитати свіжу газету при світлі гарної люстри чи акуратної настільної лампи? ли. Якщо ви з’їли менше десятка згаданих вище котлет, не беріть її в руки, не втримаєте. На абажур цієї лампи пішло щонайменше півгектара шовку. Елегантними формами й габаритами ця лампа може потягатися з пляжним грибком. Не лампа, а якийсь цар-аба-жур! Утюга шукаєте? Вам можуть запропонувати п’ять різних видів цих товароодиниць. Чого ви тільки не побачите! Деякі утюги оснащені дерев’яними ручками, точнісінько такими, як ото до чайників припасовуються. П’ять різних видів утюгів виготовляють підприємства України. Котрий з п’яти найгірший, поки що не відомо. Відомо тільки, що хороші утюги доводиться завозити аж із Ленінграда. А як далеко було б навіть привозним утюгам до тих, які давно вже збираються випускати на заводі побутових приладів у Києві та на ливарно-механічному заводі в Дубно (Ровенщина)! Ходять чутки, що на цих заводах утюгобудівники заготували лозунги: «Утюг наш кращий друг» та «Зустрінемо споживача якісним утюгом!» Чи багато було написано таких лозунгів, ми не бачили, як не бачимо й самих утюгів. М’ясорубкам повезло більше. Нині у виробництво, за неточними підрахунками, запущено півтора десятка різних конструкцій м’ясорубок. Кожне підприємство робить їх на свій копил. Серед випущених є гірші, є трохи кращі, але по-справжньому хороших немає. Кожне підприємство, кожна артіль прагне внести в справу м’ясорубкобудування щось своє, неповторне, самобутнє. Кожен клепає, що йому фантазія підказує: в того ручка довга, в того куца, в того вона сама, триклятуща, злітає, а в іншого її, гемонську, обценьками не стягнеш... А ніякого тобі стандарту, ніякісіньких норм! Кинься таку м’ясорубку ремонтувати, наберешся лиха: ні гвинта не добереш, ні гайки не накрутиш... Складається враження, що творці м’ясорубок зовсім забувають про споживача. Вони й гадки не мають про те, що хтось їхню продукцію мусить продавати і за її якість очима кліпати перед покупцем. Ще раз перепрошуємось, ми не все сказали про оту кам’яну…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"