Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1962 №24 Сторінка 4

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1962 / № 24 / Сторінка № 4
Журнал Перець 1962 №24 Сторінка 4. -г*** І - » - -.о ліЗЗіИІ На. Зустрілися нони на одній з центральних вулиць міста Чернігова. Здоров, діду Морозе! Здоров, дядьку Ткаченко!.. Ну, як ся маєш? Як живеш? Живу непогано, діду Морозе А ти?.. Чому в плащі? Де твій традиційний кожух? На ремонті, Миколо Борисовичу, на ремонті. Ех, діду, діду! Улітку треба було про це дбати. А я влітку і дбав. Ще в червні, бувши в Острі, поніс кожуха до побутового комбінату. Так не взяли. Перевантажені, кажуть, по шию. Чим же вони так перевантажені, що полатати кожуха не можуть? Власні дірки латають. Микола Борисович здивовано закліпав очима. Дід Мороз пояснив йому: Коли з каси зникає 784 карбованці, гадаєш, таку дірку легко залатати?.. Цю суму хапонув касир-при-ймальник Остерського райпобуткомбі-нату Щербина. Той самий Щербина, що вже раз судився і якого ти, Миколо Борисовичу, знову пригрів. А ти, діііу, легше, легше, образився Ткаченко. Я відаю кадрами в обласному масштабі А що там на місцях, це вже, знаєш... Знаю, знаю. А от, чи знаєш ти, що на тому ж таки Остерському райпобуткомбінаті працюють такі хлопці-молодщ, які тобі що хоч пошиють і полатають, аби ти в них квитанції не вимагав. А попросиш квитанцію. такого наслухаєшся, що не рад будеш: і того, скажуть, нема, і того... А кожуха вони ж у тебе взяли? В обидві жмені! Сказали вези, діду, До сусідів у Козелець. А там прийняли? Прийняли. Сам Василь Іванович Прийма директор побуткомбіна-ту прийняв мене і пояснив, що прийняти мого кожуха у ремонт не може з двох причин: по-перше, у нього нема латки, а по-друге, нема часу возитися з такими замовниками, як я. А для яких у нього є час? Про це я вже дізнався, побувавши у майстернях комбінату. Зайшов до одної, а там старший майстер Петро Гарасимович Трохимчен-ко шиє та поре: шиє людям різні речі приватним способом, без квитанцій, а керівникам комбінату поре нісенітницю, нібито в касі мало грошей через те, що ніхто роботи не дає. В інших майстернях інша музика. «До-ре-мон-ту-ва-ли-ся!» виводять на своїх інструментах нетвердими пальцями музичний і годинниковий майстри Гамоля та Книш Настрій в обох бадьорий одним махом загребли в кишеню 219 карбованців. Непогано підлаталися!.. А кожух? Кожуха вони тобі полатали? Де там... Сказали, щоб я шукав майстра в іншому місці. Ну, хоча б у Бобровицькому районі. Можна, порадили вони, заглянути й до Михайло-Коцюбинського або ж до Борзнянського районів І ти поїхав туди? Не тільки туди. Був я ще і в Понорниці, і в Семенівці. Ну й що? 5І І нічого... Нема там і поганої ремонтної майстерні. Не передбачило, кажуть, обласне управління побутового обслуговування. У них, кажуть, там, у Чернігові, гадають, що на периферії чоботи не стопчуються, ко- жухи не рвуться і відра не псуються. От в управлінні й вирішили ні і яких майстерень там не відкривати... А що з твоїм кожухом?.. Поки шукав, де б його полатати, то й валянки стоптав. Тільки тепер Микола Борисович Ткаченко побачив, що дід Мороз стоїть перед ним у босоніжках. А де ж твої валянки? Теж не беруть у ремонт? Чому не беруть? Беруть! От, сказав мені в тому ж таки Семе-нівському районі бригадир шевців Волюта, закінчимо оцю халтурку, а тоді й валянки підшиємо... Халтуркою вони там називають взуття, взяте на «лівий» ремонт, без квитанцій, значить. Глянув, а тієї халтурки у них до біса. Так я за валянки та й пішов шукати нового майстра. І знаєш, де знайшов? Тут, у Чернігові. О, до речі? Ти ж, Миколо Борисовичу, начальник Чернігівського обласного управління побутового обслуговування населення. Скажи, будь ласка, куди поділися шевці-мо-ментальники Оті скромні «холодні» ціевці, у яких можна було і каб лук підбити, і пряжку пришити? А чого це тебе, діду Морозе, «холодні» шевці зацікавили? А того, що ні в Чернігові, ні в Ніжині, ні в інших містах цих шевців тепер удень і з свічкою не…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"