Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1962 №10 Сторінка 3

Журнал Перець 1962 №10 Сторінка 3. Іван ГАЙДАЙ Ілюстрації БЕ-ША ГАВРИЛО БОВКУНУ ЛЬОХ ПОПАВ Бригадир призначив Гаврила Бовкуна агітатором. Бери, каже, об’єкт Миколин і розвертайся, бо його поклали на операцію, а заміни наш партсекретар скоро не пришле, він аж у Києві зараз. Що ви, Даниле Петровичу, який з мене агітатор! Не прибіднюйся. У тебе всі дані агітаторські: працюєш з вогником у політиці розбираєшся, в бога не віриш, горілки не п’єш. Іди в Катеринину ланку, там є жінки з пережитками. Коваль залізом брязне, а вони вже лоби хрестять, думають, що то піп у дзвона б’є. Отак і став Гаврило агітатором. Став та відразу і замислився: з чим іти на об’єкт, як агітувати, що казати? Чув, агітатори часто в бібліотеку бігають, повернув туди ввечері і він. «А, може, думає, мимохідь щось і прийде в голову». Зайшов. Людно. Розглядає вітрини. Аж бачить книжечка: «Наша сонячна система». «Що воно за система?» Взяв, перегорнув сторінки, про сонце і зірки написано. І тут його запалило: «А дай-но вдарю по жіночих пережитках сонячною системою!». Попросив книжечку додому. Посидів над нею до півнів, і бесіда готова. Другого дня в обідню пору прибіг на об’єкт. Ланкова Катерина Степаненчиха сидить під купою качанів. Біля ніг на стеблах кукурудзи лежить кавун, як відро. Півколом жінки сидять. А перед ними риба в’ялена, помідори, масло, яйця, сметана, паляниця, котрась вареники прямо в макітрі принесла... Обідають. Хліб-сіль вам, люди добрі! їмо, та свій, сміється тітка Марія. Сідай до нас. Дякую, вже обідав. Ви їжте, а я буду з вами бесіду провадити. Тітка Катерина облизала пальці, а потім ножиком кавун чик, він лусь і розвернувся, як жар в середині. Ну, ну, бесідуй, говорить, а сама таку смачну скибку відрізала. Я вам, дивлячись на кавун, говорить Гаврило, розповім про нашу сонячну систему, знатимете, що таке сонце, місяць і зорі. Це ми й самі бачимо. Ти скажи спершу, скільки за вчора Оверківна качанів наламала? Це так тітка Катерина називає сусідку ланкову. Не знаю, то не мій об’єкт. Запитайте у вага-ря, радить Гаврило. Чи правду ото говорять, що прогресівці всі качани виламали? допитується тітка Марія. Та що там прогресівці, наша друга бригада кінчає взавтра. Сама чула від куми Польки, додала свого тітка Ониська. За прогресівців не скажу, а за другу бригаду брехня свіжа. У них кукурудзи стільки ж, як і в нас, а людей менше. Ми попереду, розсудила баба Одарка. Кінчають, не знаю як, може, якийсь метод видумали, а що кінчають так-таки точно! стоїть на своєму Ониська. Ну скажи ти нам, Гав-риле, що там? просить ланкова. А тітка Марія: І за «Прогрес» пояснення ж дай. «Еге, думає Гаврило, жінки відводять мене вбік, не дають агітуватись, щоб бога не чіпав. Не на того напали!» Я уже вам сказав, у мене бесіда про сонячну систему, а кукурудза справа земна і сюди не підходить, як факт усім відомий. Жінки почали було вступатись за кукурудзу, але знайшлась-таки і серед них людина з поняттям: Чого ви присікались до чоловіка, вступилась тітка Зойка, йому треба, хай розповідає. Говори, Гав-риле! З благословення тітки замовкли жінки, і Гаврило як пішов, як пішов, як врізався в сонячну систему! Місяць, зірки насправді не місяць і зірки, а такі ж землі, як і наша, а тому ніякі боги їх не створювали. І таке балакає. Ти був там…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"