ГУМОР І САТИРА

Перець 1962 №15 Сторінка 6

/ Перець /Журнал перець / Рік 1962 / № 15 / Сторінка № 6

Перець 1962 №15 Сторінка 6. Мал. БЕ-ША (( г і .; ’а І І І * І І І і' і . І І А * V 'її І V ’ А. 3 1 І у Ти що робиш? Мух одганяю. Дядько бригадир обіцяли мені за це трудодень записати... ТС-С-С! ЗАШЕПОТІЛО Коли на станції Нові Білокоро- І а ' X 4 І І І І і! - н г г вичі (Олевський район, Житомирської області) слухають радіо, стоїть мертва тиша. Муха пролетить чути. Коли радіо починає хрипіти і шепотіти, до нього прикипає юнак з музикальним слухом. Час від часу музикальний юнак транслює якийсь загадковий шифр: Мірна хм!.. А жителі Нових Білокоровичів вправно розшифровують загадкові сигнали: Кажуть «помірна ність».. Надцять радусів!.. Ага! Буде тепло. Іноді на станцію забреде сто- V м юнак о хмар- ронній дядько і, човгаючи чобота-кидаеться до радіоприймача: супутник запу- МИ, Що? Новий етили? А на нього: Тс-с-с! Під суворими поглядами місцевих жителів дядько починає ходити, наче випускник дитячої балетної школи. І знову слухають музикального юнака. Чуємо рогноз годи!.. Цієї хвилини на станцію прибуває товарняк. Вагони весело справ-ляють поминки по тиші. Люди ставляться до них, : лиха, для боротьби з яким ще винайдено дійових заходів. Коли вагони вгамовуються, юнак трагічно повідомляє: Уже не Люби гелі гійно дзвонять на діовузол (Лугииськіпі район) Коли неревіриге ли вилікуєте 1 ки? Чи, може, не доходять? Відповідають: куємо, доходять. Давненько відповідають. Але перевіряють, не лікують, і якщо доходять, то дуже Є підозра, що в Луганський райвідділ зв’язку, який повинен оживити радіовузол, у телефон вмонтували магнітофонну стрічку з стереотипними обіцянками: «Перевіримо. Вилікуємо...» Але радіолюбителі цього не знають. І тому одірвати їх од телефонної трубки може тільки сенсаційне повідомлення: Тс-с-с! Зашепотіло... як до стихійного не шепоче... останніх вістей спер Бучманський ра ВІС І ( II мережу? Іхо глухон і м і радіо гоч , до нас радіохвилі перевіримо, не лікують, доходять, радіовузол, вил I не хвилі, КВОЛІ. цього Я. ЮРАСЬ. 17 7 7 V І Ті 1 7 Є в селі Лемеїнівці хлопець Степан Коваль. Дужий парубок, інакше не взяли б його мо-лотобойцем у кузню. М’язи такі, як в Івана Піддубного, а кулаки наче з олова вилиті. Якось одірвався Лука, мою Биковець, мало не плаче: Стьопо, приведи в чуство Луку. Ну, Стьопа збігав, «привів у чуство» бугая. Провів селом бешкетника од кооперації дофер-захоплюючими поглядами о парубок, інакше не взяли б його кузню. М’язи такі, як і кулаки наче з олова V М’язи такі, наче з колгоспний племінний бугай. І шелесту в селі наробив. Прибіг завфер- а ' ' ' ' ' ' 'А *« * * Олесю Громову (З нагоди шістдесятиліття) І Іодумавши, , А і пониє одкаїнлявся, додав: рука у тебе важка, залізна. Вій одкаїнлявся, побарабанив пальцями об стіл і і а мшіче сповістив: ( мінив тебе важка, призначити тебе завклубом. (.гепай шиїеріїувся на стільці так, що той аж зас і огнав під ним. Мені и к «ні непогано. піл н і мати пояснив молотобойцеві. ка О З горем пополам почався концерт. Молодень ка артисточка, клацаючи дівчину, якій так душно. Глядачі гомоніли між собою: Що воно значить артист! не попаде, а пристав- ляється жарко йому. Не кожний зуміє. За це їм гроші платять. За що? За дрижаки? За те, що приставляються. Вранці новий зав вирішив перевірити Дістав акта, зубами, зображала. Точно! 3 б на з б МИ ПІД особливо тутешнього дівоцтва. Ще більше стали шанувати До того ж веселий молотобоєць, вий лемеппвців, само- л ась. мол о хлопця, любить но- анекдотик розказати, перекривить гонницю Настю, як вона у міліції одбріхува Взагалі любить поточити теревені тобоєць Стьопа. Отакий Степан Коваль. Живе собі, молотом, рипить на ду ли...». ко Дармаріс. Та ось у спокійне Стела нове життя вдерлося непередбачене. Якось постукував хлопець но ковадлу, пост к є увечері до клубу ходить, інколи гармошці «Краков'яка» і «Во Навчив його Марусин приймак (ліні носа хлопець коли одчинилися двері і на порозі ви ріс виконавець сільради Михайло Король, вуличному Тхір. Скільки Степан Король у стенько хизувався своєю посадою: жали директиву». Особливо натискує він на рить з таємничим виглядом: «Ми оце гу постанову... І Короля трохи побоювались у Так-от, прочинив двері Тхір, кинув Степанові владно: Голова сільради кличе. Що скоїлося? перестав том хлопець. Там розберемось, багатозначно Король і щез. Нехотя пішов молотобоєць у сільраду. Голова сидів за столом і щось писав, такий був заклопотаний, що не відповів навіть на Степане ве Лемеїнівці виконавцем по нам я гаї б в. І ча «Ми одер слові «ми» і гово гаку стро той... про самогонку» сел і гупаіи МОЛ о ви мовив привітання. Хлопець чомусь усміхався. Чого ти зуби скалиш? вівся голова. І потер долонями, в передчутті чогось смачного. несподівано під- Нового анекдотика розкажеш? одказав на те Степан. - Чого? і у г же немає женського персіоналу. Не в тім річ. Цей анекдот про вас. Не можна, Про мене... персонально? Ні. Про таких «аклопотаних, Ану-ну... Значить, а йому на похмілля І важко гаки х як ви. так. Прийшов зітхнув: «Да підхопив секретар, прибиральниця Лемсіїїівськпй І Іе СМІШНО За і е 1 голова на роботу, секретарю нудно, 'олова мішало б...» а...» «Не « І а к я «бігаю», мовила л ова і( нова кгм... на хм урився. І р( б;і «верху, А і« культуру. Є така вказів- ж Галина? Вона технікум клубний і на всі руки. закінчи.іа і на баяні добре г р і к . 1 с ніваї-, і танцює, Знову одкаїнлявся голова І Іокин у. і а ваша І алина Кварінру На І на співає, вміє, із д р а м - нра вда ось чого 1 и гра і и вмії ш? У яком смислі? Не. і соє викликав, перебив го- на насторожився парубок. інструментах. На гармошці, бала- На гармошці. .і.нші А .і. р 1ІН ПрІІІІМ.ІК І 10(11 I І, ()і «їхраков’яка» і «Во .ПІНКО «радів голова. і 6рг, раз Д Же і і саду Дарма ріс ли...». навчив. На перший Ма- по акту чав читати: Гармошка детально, ретельно. майно по- труоа є... б бон е... 'У. І- 1 У Ї5: Я їда ЦІЯ ч а її гримас ні 1 н і с. і н сни і я ' Да а. на ша і її V ч у І І у. є, кафедра... гм... кгм... Степан почухав потилицю. Кафедра і-інструмент... Чекай, чекай, а чи не отой шпагоглотатель, фокусник? Він шарив очима по кутках... Ну, я ще пошукаю. Він перерив усі шафи, лазив на колінцях кулісами. Зайшла прибиральниця. Тітко Уляно, ви не бачили кафедри? А що воно таке? Сам не знаю. В акті йде за бубоном. Ін струмент, мабуть, музичний. Мабуть, струмент, Ось я замітатиму, де закотилось. А, може, артисти вчора стибрили? режно підкинув питання Степан. Тітка Уляна перестала мести, випросталась. А що ти думаєш?! Отой фокусник, що при всьому народі витяг гроші в Івана Пилиповича, міг слободно СВИСНУТЬ. На ту розмову і нагодився якраз учитель. Чого задумалися, люди добрі? весело до них Іван Пилипович. Тітка Уляна пояснила: Фокусник, отой, що вчора шаблю ковтав і…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2025 "Перець - гумор і сатира"