Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1963 №10 Сторінка 4

Перець 1963 №10 Сторінка 4. І курей там тих, як кіт наплакав, якихось 488 хвостів, з яких 175 півнячих, а такі збитки! А несуться як! Як місяць, так кожна курка двійко яєць і знесе, як місяць, так двійко і знесе! А деякі й по троє несуть. Але такі унікуми трапляються рідко. А це призводить до того, що кожне яєчко тут не просте, а золоте обходиться воно в 10 копійок, а здає його колгосп по 6 7 копійок. От і рахуйте: як яєчко, так 3 4 копійки й виклюнулося з колгоспної каси, як яєчко, так 3 4 копійок і нема!.. По 1,7 курки на одного півня припадає, а такого наробили! Куч Василь Іванович, голова колгоспу ім. Т. Г. Шевченка, того ж таки району, цілком солідарний з Богданом Івановичем Грабовецьким. Курка, каже Василь Іванович, то справжній грабіжник. Ви тільки дайте їй волю, вона вам такого лиха наробить, що хоч всю велику рогату худобу на ярмарок веди, щоб збитки покрити. Повірите, голову об'їдають. Віримо... Бо цифри самі за себе промовляють. На 2100 гектарів орної землі має Василь Іванович три сотні курочок. Щоб не більше як по одній курці на сім гектарів припадало, бо коли більше, то... Ой! Краще не питайте... А приїхавши до колгоспу ім. 1 Травня (село Семаківці, Коломийського району), не питайте, чому там теж кожне яйце 10 копійок коштує і чому там кури за рахунок корів та свиней живуть. Тут вам теж почнуть доводити, що утримувати птахоферму це все одно, що комплектувати молокоферму із старих-старезних цапів. Побувавши ще в двох-трьох колгоспах Івано-Франківщини, ми почали помічати, як наша симпатія до курей починає переростати в люту ненависть. Прокляті ненажери! Що ж вони їдять, на яких сідалах сидять? Перевірили і здивувалися ще більше. Виявляється, що на території Івано-Франківської області кури якимись особливими привілеями не користуються. Фініками їх не годують, і сідала у них не з червоного, а із звичайнісінького дерева. Чому ж тоді вони таким важким тягарем лягають на колгоспне господарство? Чому несуть не прості, а золоті яйця? Чому?.. Сто тисяч «чому?» виникло в нас, коли ми знайомилися з птахофермами в області. Пошуки відповіді на ці курячі загадки привели нас у Городенків-ський район, до Снятинської міжколгоспної птахоферми, якою керує В. Г. Баєв. КІ БУЛИ в Хими кури? Може плімутроки, може ро-дойланди, а може горловки? Хто їх знає. У спогадах сучасників вони проходять як якісь абстрактні Химині кури. Часом вони сняться... Словом, Химині кури то Химині кури. Хотілося б, звичайно, знати, як управлялася Хима з тими курми, чи мала вона від них якийсь зиск, або якої шкоди завдавали Химиному господарству її власні кури. Але дізнатися про це важко. Давно діло було. Значно легше поїхати до Івано-Франківської області і на сучасних На цій фермі «кокочуть» аж 5300 курей. Ферма має 7 «акціонерів», 7 колгоспів, з допомогою яких вона й народилася на світ божий. При народженні ферми кожен колгосп дав якусь дещицю, щоб ферма могла стати на ноги. Потім про ферму забули, і ноги їй почали усихати. Тепер вона тримається буквально на курячих ніжках, тобто тільки на зданих курях. Яєць тут не густо... «Рекордсменки» ферми несуть по 6 яєць на місяць, інші намагаються підтягнутися до їхнього рівня. Минулого року птахоферма дала 66 тисяч карбованців збитків. Підрахунки показали, що в цьому році ту цифру буде перевершено. В. Г. Баєв чухає потилицю і каже: Бачите, колгоспи зовсім забули про свою…


 Copyright © 2021-2025 "Перець - гумор і сатира"