Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1963 №03 Сторінка 2

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1963 / № 03 / Сторінка № 2
Журнал Перець 1963 №03 Сторінка 2. ;.-Т. V І Й -В Ж 'Х г В 4 М И Н 1 ч 1 у й г * І 1 і к * н і * ? VI Н) і КАРАУЛ, РІЖУ Т Ь! І і і І к т т -7 І й І і Іноді прийдеш на котрусь розрекламовану виставку й очам сво- чудові А ки- ИГЛ? ..Л ' л'X' ' ** -Ж? ШШ їм не віриш такі там зразки товарів виставлені. нешся в магазини купити ті виро- й духу там би, а їхнього й духу там немає. Тільки продавці посміхаються: «Не все те відпускається, що на виставці виставляється». Ремствують по- купці. Правильно ремствують. На нашій виставці теж демонструється експонат, якого не побачиш у магазинах. Це жіночий макінтош. На ньому фабрична марка і промкомбінату Одеського промкомбінату управління торгівлі. Макінтош має такий вигляд, наче його три дні корова жувала, та так і не проковтнула. Шви на макінтоші перекручені, рукави «тягнуть», комір збився на- ви на макінтоші перекручені, ру-::гт «тягнуть», комір збився набік. Що не макінтош, то брак. Тут уже покупці не ремствують. Правильно, кажуть, потрапив макінтош на перчанську виставку! Покупці гаряче схвалюють ініціативу обласного управління торгівлі, яке заборонило приймати ті макінтоші. Хай директор промкомбінату ський спробує макінтош своїй дружині на 8 березня. Буде йому свято! яке магазинам І. М. Паркан-подарувати такий Білоцерківський завод металовиробів ріже покупця без ножа. Та й навіщо здалися ті ножі, коли вінця відер, баків і тазів, що їх виробляє завод, гостріші за бритву. Тільки торкнися, і кров уже юшить у тебе з пальця. А проте мало хто береться за ці вироби. На них і дивитися гидко: такі вони гнуті, деформовані, плямами вкриті. Цікаво, яку пляму залишить ця, вибачайте, продукція на репутації директора заводу т. Акімова? Мусить же вона щось по собі залишити! Мал. В. ГРИГОР’ЄВА Ж Я і Л ж Аг Мі з і : »* ! ТЇ’.іі ;*Й і Ч г« V Й 1 у. !ІЖ ’ ' І**'* ' І Vі' Л 1 Ж І ’Ш V; « с ; . й к А * і гіЙ Шш . її їй і Л № . - і’' 0 и ...«Х-ЙЙЙ Л І о о О 3 о 4 О о О е О СЗк І 4 о 5 О О До ші Й’ НИУ ш. ж і - 1 6РХЦСО?0Б Хвилюючу звістку приніс граф з Переяслав-Хмельницького: товариш Михрін побив усі досі відомі спортивні рекорди. Питаєте, яке це має відношення до перчанської виставки? Пряме відношення. І навіть безпосереднє. Адже товариш Михрін директор Переяслав-Хмель-ницької взуттєвої фабрики. А на фабриці шиють спортивні туфлі. От саме по якості спортивних туфель директор і добився визначного рекорду: з 680 пар, які він на- теле- * 'і 1 г Ж» и і 1 ' и ' Сй ЦІН Н Е Ч А Є В АНАТОЛІЙ ДИРЕКТОР ДМИТРОВИЧ - БІЛО ЦЕРКІВ- діслав у продаж, 680 пар було за-браковано. Рекордсмену-директору культ-ура! ш 7 (Ж о к в* о «* О о Ьіз- О » 1 Борони, боже, щоб я ще коли-небудь у полі реманент залишав! регес иа. СЬКОЇ ВЗУТТЄВОЇ ФАБРИКИ. ЗВАННЯ ЗАСЛУЖЕНОГО БРА- ПРИСВОЄНО КОРОБА ПРИСВОЄНО ЙОМУ ЗА УПЕРТІСТЬ І НАПОЛЕГЛИВІСТЬ. НЕЗВАЖАЮЧИ НА ТЕ. ЩО ТОРГОВЕЛЬНІ ОРГАНІЗАЦІЇ КАТЕГОРИЧНО ВІДМОВИЛИСЬ ТОРГУВАТИ НЕКРАСИВИМИ. ЛОЦЕРКІ ВСЬКИ МИ ЧИМИ ТУФЛЯМИ (ТІЛЬКИ НА ОДНІЙ БАЗІ КИІВВЗУТТЄТОР-ГУ ЇХ ЛЕЖИТЬ КАМЕНЕМ 7 ТИСЯЧ ПАР). ВІН УПЕРТО Й НАПОЛЕГЛИВО ПРОДОВЖУЄ ЇХ ВИПУСКАТИ. СТАРОМОДНИМИ БІ- ЧОЛОВІ- ЛИСИЧКА З розповідей досвідчених а» о розповідей досвідчених мисливців, з художньої та довідкової літератури нам багато чого відомо про лисицю. Ми знаємо, що є лисиці звичайні, які водяться повсюдно, чули ми і про лисицю-корсак, яка живе в Середній Азії, і про чорнобуру, що живе по звірофермах, а потім прикрашає плечі наших модниць. Чимало ми знаємо і про хитрощі цих ссавців. Лисиця може вкрасти курку або півня не тільки на глухому хуторі, а навіть у місті. Вона нахабно вдирається у нору до борсука. В разі потреби може прикинутись мертвою. А ще ми знаємо, що довжина хвоста лисиці 40 60 сантиметрів. Відомо також, що рижа не вихо-на «шиється», дить м знаємо, відкритим ЯК І і простір, а кажуть мисливці, біля кущів, щоб замести сліди. Крім перелічених порід, ми часто зустрічаємо ще й лисицю-кума-сю та лисицю-сестрицю. 0, ці не будуть бруднити своїх лапок, щоб добути якусь там миршавеньку курочку, їм давай та їм й давай печене і варене. А навіщо, скажімо, лисиці-кумасі нора борсука, коли вона за допомогою лева чи левиці може «організувати» собі квартирку на п’ять кімнат, ще й дачу на додачу. А навіщо це їй трудити ніженьки, гасаючи за зайцями, коли вона може власною «Волгою» махнути куди тільки їй заманеться. А хвости, власною хвости які у лисицЬ кумасі та лисиці-сестриці! За той хвіст ухопилися брати й сестри, племінники і племінниці, дядьки, свояки всіх не перелічиш. А до чого ж вони довжелезні! Візьмімо для прикладу Ніну Юхимівну Стаднюк. У неї хвіст понад 6 тисяч кілометрів! Його племінники і племінниці, дядьки, лометрів! Його кінець ховається десь аж у місті Улан-Уде. Варто було начальникові ського і Київ- трамвайно-тролейбусного управління В. Дьяконову промови- ти, що він хотів би мати хорошого інженера енергогосподарства, на с. мівна. Вона одразу ж пішла в наступ і переконала Дьяконова, що йому ЯК допомогу прийшла Ніна Юхи- Дьяконова, що тжж У . X- пг 1 О АЛАНДАРЕНКО МИКОЛА ОЛЕКСАНДРОВИЧ -ВАСИЛ ЬКІ ВСЬКО ДИРЕКТОР ГО (НА КИЇВЩИНІ) ШКІРЗА-ВОДУ № 9. ПРОСЛАВИВСЯ ТИМ. ЩО ХОТІВ ЗЛУПИТИ СВІЖУ КОПІЙКУ ЗА БРАКОВАНУ ШКІРУ З кіровоградської ВЗУТТЄВОЇ ФАБРИКИ № 28. АЛЕ ВИЙШЛО ВСЕ НАВИВОРІТ. БРАКОВАНУ ШКІРУ (101757 КВ. ФАБРИКА ПОВЕРНУЛА ЗАВОДОВІ ТА ЩЕ Й ЗЛУПИЛА…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"