Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1964 №01 Сторінка 4

Журнал Перець 1964 №01 Сторінка 4. ТРАНСКОНТИНЕНТАЛЬНА МОРОКА Г ЕРХОВИНА» це та кий блискучий телеві зор. Роблять його у Львові. Якщо вже ви придбали «Верховину», то постарайтеся, про всяк випадок, обміня-ти свою житлоплощу на львівську. Примос Йр-* Ц тившись із своїм над- банням у самому Льво ві чи його околицях, ви матимете змогу персонально бігати на тамтешній електроламповий завод, в разі зіпсування кінескопа. Коли ж ви цього не зробите, буде вам те, що громадянинові Воробкалу І. К. з Далекого Сходу. Легковажний житель Приморського краю «Верховину» купив, а переїздити з нею до Львова не схотів. І от має ниньки таку забавку, що най би ТТ качна копнула... Потрапивши в поле зору хребта Сіхоте Алінь, «Верховина» одразу ж засоромилася, завередувала й ос ліпла на один кінескоп. Написав покупець до Львова: так, мовляв, і так, що робити? Відповісти не забарилися: «Надішліть дефектного кінескопа з гарантійним талоном...». Надіслав. Було це в квітні 1963 року, а в травні з заводу сповісти ли: «Дефектний кінескоп № 038954 прибув...». «Ну, то й добре, зрадів т. Во робкало, значить, скоро матиму новий». Але в червні його раптом запитали: «Коли і за якою квитанцією ви надіслали кінескоп?». Відповів: «Посилкою № 405». Тоді, вже в липні, його ошелешили таким повідомленням: «Посилка № 405, яку надіслано з с. Унаші, Приморського краю, в адресу Львівського електролампового заводу, в надходженні не значиться...» От тобі й маєш! То «прибув», а то «не значиться...». Зовсім, як у тому листі, де дорогий синок писав дорогому таткові: «Листа, в якому ви, любий татуню, просите сто кар бованців, я не одержав...». Отаку трансконтинентальну мороку завів собі далекосхідний те-лелюбитель. І все ж таки цікаво коли та морока скінчиться? «А БАБИ-ГАЛ АМАГИ. .» Виявлені вони в Івано-Франківській області. І кожна з них спону кує до глибоких інтелектуальних зусиль навіть не дуже письменну людину... Ось гляньте-но, яке образотворче мистецтво міститься над входом до базару в м. Косові. Зверху намальовано там якісь чашечки, бляшаночки й інші матеріальні цінності, а під ними написано: «Добро пожалувати!» Коли оте «добро» ще сяк-так можна побачити на малюнку, то зовсім неясно хто і кому саме збирається його «жалувати». Та ще й рекламує свою малописьменну щедрість відразу на трьох воро тях... Від Косова не відстала й Коломия. За свідченням очевидців, там на вокзалі великими літерами написано: «Ні куріти!» Дивуються люди з того чудного заклику, бо ніяк не втямлять, що воно таке. Поскільки зображене воно на станції, то стосується, мабуть, пасажи рів. Але ж куріти може, наприклад, дим з бовдура, а пасажири ж не бовдури! А оте «Ні» і зовсім зби ває з пантелику... Одне слово, сам вчений Гриць з Коломиї дуже б ся перепудив, уздрівши ОТІ премудрі «А баби галамаги...». «МОУКРКРИОЯЛ...» Не лякайтесь: письмена прадав ніх інків тут ні при чім. Трохи ближче, ніж Перуанські Анди, розташувалося місто Ялта. Потрапив ши до Ялти й насилу очунявши від НА РІЗНИХ ШИРОТАХ (ЗА ЛИСТАМИ ЧИТАЧІВ) усілякої ялтинської…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"