Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1964 №24 Сторінка 2

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1964 / № 24 / Сторінка № 2
Журнал Перець 1964 №24 Сторінка 2. Мал. А. АРУТЮНЯНЦА Лист Василеві Івановичу КИСЕЛЬОВУ директорові радгоспу «Побєда», Станично-Луганського району, Луганської області. Моє вам вітання-шанування, Василю Івановичу! Одержав я дуже неприємного і дуже кусючого листа з вашого радгоспу. Читав я його і, повірте, у піт мене кидало, мурашки мені за шкірою біі али, і, не приховаю од вас цього, перед! мною непрохано виткнулася, як мара, до болю знайома фізіономія одного діяча районного масштабу товариша Мацюцьного. Давненько я вже загубив його координати, давненько вже не пишуть мені про нього, а оце знову побачив Мацюцьного, наче живого. Мені навіть здалося, що він промовив свою знамениту фразу: А все-таки не я винуватий, а школа винувата. Вчителі винуватії Вони мене погано виховали. Мацюцький, незважаючи на своє безневинне поросяче прізвище, по натурі був вовком. Він вовком дивився на людей, він був холодний і байдужий до їхніх запитів, до їхніх радостей і печалей. Він ніколи навіть не сміявся. Він вважав, що добра людська посмішка не прикрашає керівника, а, навпаки, принижує його, робить якимсь занадто вже земним і занадто вже «своїм». Але найстрашнішою рисою загалом противного характеру Мацюцьного була його зненавида до вчителів, до школи. Коли Ма-цюцькому казали: Треба про ремонт шкільних приміщень подбати, треба завезти в школи паливо на зиму, його починало тіпати, і він крізь зуби цідив: А директори, а всякі там завучі, а вчителі що горобцям дулі даватимуть, да? Хай самі ремонтують, хай самі про паливо дбають! Чи, може, вони думають, що їм такечки, за здорово живеш, зарплату платять? Коли Мацюцьному мазали: Треба було б вчителям городи виділити, про поліпшення їхніх побутових умов подумати, Мацюцьного починало вивертати, і він починав кричати: Кому городи? Вчителям городи? Ви що з печі впали! Он двійочнинів скільки розплодили, а ви їм городи! Хопить з них і зарплати. Коли Мацюцьного на бюро обкому спитали, чим пояснюється таке зневажливе, тане хамське його ставлення до школи взагалі і до інженерів дитячих душ учите-лів зокрема, Мацюцький промимрив: «Не я тут винуватий, товариші. Винувата шнола, винуваті вчителі». А при чім тут школа, при чім тут вчителі? здивувалися члени бюро. А це ж вони мене тан погано виховали, то нехай на себе і ремствують. Як говориться, що посієш, те й пожнеш. Мацюцьного, розуміється, зняли тоді з роботи. І от я читаю цього листа, Василю Івановичу, і думаю: невже знову на сцені появився Мацюцький?! Знову ж той самий почерк, знову те саме зневажливо-хамське ставлення до школи, ДО вчителів. Просять вчителі виділити їм ділянку землі під городи: «Па-ду-маєш, ще їм городів захотілося! Хопить і зарплати!» Просять виділити транспорт, щоб завезти паливо школі і вчителям: «Ніззя!» Просять виписати дві тонни житньої соломи для покриття шкільного сараю: «Не роздрішаю!». Просять швидше добудувати пекарню, бо по хліб доводиться їздити місцевому робноопу аж за сто кілометрів; «Не суньте свого носа, нуди вас не просять! У пекарню я зерно засипав». їй-бо, він Мацюцький! Коли читаю далі, а там чорним по білому написано: «Отак директор радгоспу «Побє-да» товариш Кисельов Василь…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"