Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1964 №22 Сторінка 5

Журнал Перець 1964 №22 Сторінка 5. ЗНОВУ мандри по області... Цього разу за рекомендацією колгоспників знайомлюсь з міжколгоспбудами та їхніми спорудами. А споруд тих нині як грибів після дощу! Там нове тваринницьке приміщення будують, там зерносховище капітальне, а там, дивись, клуб просторий чи школу на кілька поверхів зводять. Беру курс на місто Щорс. Там, сказали мені, міжколгоспна будівельна організація нівроку, величенька і міцненька. У неї на хазяйстві дві свої пилорами, два столярних цехи, три цегельних заводи, цех-полігон залізобетонних деталей і т. д. і т. п. А головне, що є там досить і робочої сили, і кваліфікованих спеціалістів. «Тож воно й добре!» підбадьорює мене весела думка. а* З таким райдужним настроєм я мчу через поля та села. І потрапляю в село Перепис, у колгосп «Рассвет». Показуйте, кажу, які тут у вас будівельні проекти і які зводите нові об’єкти. Будь ласка, відповідають колгоспники. Ось вам «проект», а ось «об’єкт». Тільки все це, на жаль, не дуже нове, бо за два роки постаріло. Зерносклад у нас будується, та, як бачиш, Перче, стоїть він, н-іби дядько голомозий, без даху. Розпитую, в чому ж річ, чому будівництво заклякло на точці замерзання? Виявляється, все є, все заготовлено і зроблено, але нема одного залізобетону на перекриття. Його щодня чекають і виглядають аж із Чернігова. Очі вже геть видивили, тільки марно. А будівельники з свого боку сказали так: Тільки-но буде залізобетон, свиснете, і ми вам негайно зерносклад закінчимо. Це так у с. Перепис. А в с. Жовідь, у колгоспі «Авангард», все навпаки. Тут корівник чималий будується. Але на будівельному майданчику ні стуку, ні грюку, одні горобці зграями шугають. Нема залізобетону? запитую. Що ти, Перче? Залізобетон у нас є. Давно вже є, відповідають колгоспники, але що з того, коли до нього ніякого приступу. Тут, брат, інше лихо: крана ніяк не дочекаємось. А будівельники і тут цілком авторитетно приказують: Тільки-но з’явиться автокран, свиснете, і ми вам негайно корівник закінчимо. Доки у згаданих селах до будівельників ще не свистали, я швиденько в Олександрівку перемахнув, з новим об’єктом познайомився, історичним. З бородою. В с. Олександрівні будують клуб. Вірніше, його не так будують, як передають з рук у руки. У 1958 році урочисто заклав фундамент куль- Фейлетон другий. Перший див. у № 21 «Перця». (Перець на Чернігівщині) турноосвітнього закладу Корюківський міжколгоспбуд. Згодом ця новобудова стояла на почесному місці у планах Менського міжколгоспбуду. Нині це «ударна» будова Щорсівської міжколгоспної будівельної організації. Загартована спекою і вітрами, морозами й дощами, вона терпляче чекає того щасливого часу, коли почнеться монтаж панелей. Ну, думаю, це тільки в далеких селах так будують. Перебазовуюсь у місто Щорс і переконуюсь, що й у самому райцентрі не краще. Ось уже третій рік, як тут споруджують міжколгоспну лікарню, а вище стін першого поверху будівельники так і не піднялися. 1 причина все та ж. Техніка нас, Перче, ріже! аж стогне головний інженер міжколгоспбуду Борис Степанович Ланнук. Подумай-но тільки, 56 споруд одночасно зводимо в районі, а як?! З діда-прадіда відомо, що всяке будівництво з фундамента починається, а дахом кінчається. Так ось про фундамент. Щоб його закласти, треба викопати траншею. Але чим? Найдосконалішим знаряддям у щорсівських будівельників поки що залишається лопата. Уявляєте, яка тут продуктивність праці досягається і які темпи!.. А ви б екскаватором! раджу будівельникам. Знаєте, що це за машина? Знаємо і навіть у Чернігові бачили. Тіль ки наша організація ще не дожила до такої розкоші. І виявляється, що в міжколгоспбуді нема ні бульдозера, ні механізмів для навантажувальних і розвантажувальних робіт. Усе тут робиться вручну, а глину й пісок на цегельних заводах перевозять тачками. Тепер я добре зрозумів, що то значить «техніка ріже». Особливо «ріже» автокран. І будівельну організацію, і колгоспи. В облміжколгоспбуді автокрани є. Малувато, правда. Але їх не закріпили за районними будівельними організаціями, а перетворили на мандрівні. У будівництві, Перче, маневреність потрібна, люб’язно пояснив мені голова обл-міжколгоспбуду Роман Титович Савченко. Без маневреності далеко не заїдемо. І автокрани «маневрують». Сьогодні ця техніка конче потрібна десь у Семенівці, завтра…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"